Нам може допомогти Ізраїльський досвід, як дати відсіч агресору

Україна та Ізраїль в чомусь схожі. Коли створювався Ізраїль в 1948 році, навколишні країни були незадоволені його появою на політичній карті світу. І всю свою сучасну історію Ізраїль веде війни з сусідами, які заперечували і заперечують правомірність існування цієї держави. Нинішній лідер Росії також заперечує існування держави Україна (принаймні в існуючих кордонах) і, швидше за все, конфліктувати з РФ українцям доведеться довго.

Як же вдалося вижити Ізраїлю в цих непростих умовах і стати до того ж однією з найбільш розвинених країн світу, в тому числі і технологічно розвинених? Що корисного з досвіду Ізраїлю може отримати наша країна?

Треба сказати, що до середини 1980-х років Ізраїль, ведучи постійні війни з сусідами, нічим особливо не відрізнявся від країн західного світу за рівнем розвитку технологій. Перші помітні інвестиції в технологічний сектор були зроблені тільки в 1985 році, коли був заснований перший ізраїльський венчурний фонд Athena Venture Partners. Прорив стався в кінці 1992 року, коли ізраїльською державою була прийнята і введена в дію програма «Йозма» (на івриті - «ініціатива»). Вона була створена під керівництвом Головного Наукового Управління (ГНУ) Міністерства промисловості і торгівлі Ізраїлю. Керівником проекту «Йозма» був призначений Ігал Ерліх, раніше керівник ГНУ і головний вчений Міністерства промисловості і торгівлі. Оперативне управління «Йозма» здійснювали професійні венчурні капіталісти, які мають досвід роботи з технологічними компаніями і підпорядковується раді директорів «Йозма», складеним із представників держави.

Ідея «Йозми» полягала в наступному. Фонд програми був використаний для інвестування в 10 дочірніх венчурних фондів, кожен з капіталом $20 млн. До управління фондами допускалися один ізраїльський і один американський або європейський партнер, але обов'язково з ім'ям і стажем роботи в технологічному секторі. Іноземні партнери повинні були навчити ізраїльських колег методикою і принципам інвестування, розвитку компаній та ведення справ фонду. Венчурний фонд отримував $8 млн з фондів «Йозми» (решта $12 млн партнери повинні були вкласти самостійно), і які вони у випадку неуспіху інвестицій не зобов'язані були повертати. У разі ж успіху інвестицій партнери могли викупити частку держави практично за суму, рівну держінвестиції. Вже в 1995 році компанія «Йозма» була виведена на біржу NASDAQ в США.

В результаті річні вкладення венчурного капіталу Ізраїлю зросли майже в 60 разів, з $58 млн до $3,3 млрд (в період між 1991 і 2000 роками). Число компаній, запущених з допомогою засобів ізраїльських венчурних фондів, зросла з 100 до 800. Доходи Ізраїлю від впровадження високих технологій зросли з $1,6 млрд до $12,5 млрд. Вже в 1999 році Ізраїль зайняв друге місце після Сполучених Штатів з інвестицій приватного капіталу у вигляді частки від ВВП. За даними ОЕСР, Ізраїль займає 1-е місце в світі по витратах на дослідження і розробки (R&D) у відсотках від ВВП. Близько 10% капіталізації біржі високотехнологічних компаній NASDAQ складають ізраїльські фірми, і число акцій ізраїльських компаній, які котируються на NASDAQ, перевищує кількість акцій корейських, японських, сінгапурських, китайських, індійських компаній, разом узятих.

Один з успішних ізраїльських технологічних підприємців Етан Хіллман, згадуючи події тих днів, сказав, що «Йозма» створила необхідний рівень довіри у зарубіжних венчурних капіталістів, які вкладали свої гроші в Ізраїль. Вона розділила з ними ризик, але не плоди інвестицій. «Ізраїль дав венчурним капіталістам фінансовий важіль в обмін на можливість проникнути на міжнародний ринок венчурного капіталу. Венчурні капіталісти прийшли в Ізраїль і навчили нас робити бізнес, це і було нашою головною метою» - говорив Хіллман.

Зараз індустрія венчурного капіталу Ізраїлю налічує близько 70 активних венчурних фондів, з яких 14 мають міжнародний характер. Крім того, існує близько 220 міжнародних фондів, у тому числі Polaris Venture Partners, Accel Partners, Greylock Partners і YL Ventures, які не мають філій в Ізраїлі, але активно інвестують в Ізраїлі.

Назвати цей успіх Ізраїлю інакше, ніж технологічним дивом, не можна. Чому ж це сталося в Ізраїлі? На початку 1990-х років в Ізраїль приїхало близько 750 000 переселенців з колишнього СРСР. Багато з них були інженерами. Тому необхідно було скористатися такою сприятливою можливістю. Нею з успіхом скористалися ізраїльтяни. Уряд Ізраїлю в той час розуміла, що:

1. Стійке економічне становище, а в перспективі - перевага у міжнародній конкуренції в сучасному світі, будуть мати тільки країни з розвиненим технологічним сектором.

2. Вирішальне значення у технологічному розвитку країни мають фахівці (важливість людського капіталу).

3. Інновації потребують інвестицій, і бажано, щоб підприємцям та іноземним венчурним капіталістам, які інвестують в країну, була надана допомога у вигляді фінансових преференцій.

4. Оскільки наука і технології носять в світі відкритий характер, неможливий успіх науки і розвинених технологій в одній окремо взятій країні (автаркія). Тому необхідно залучити іноземних фахівців для передачі досвіду успішної організації технологічних компаній.

5. Необхідно мати волю і зухвалість (Ден Сенор і Сол Сінгер, автори світового бестселера «Нація розумних людей» особливо виділяють техніку під назвою хуцпа (зухвалість, виклик) для здійснення технологічного прориву).

Зазначені фактори призвели Ізраїль до створення програми «Йозма» до міжнародного успіху. З аграрної, в основному, країни, Ізраїль перетворився в одну з перших країн світу по технологічному розвитку. І впевнено дивиться в майбутнє, яке, як я вже писав, буквально пронизане технологіями.

В українського уряду немає ніяких можливостей впоратися з світовими викликами, не пройшовши шлях, який нещодавно пройшов Ізраїль. Для того, щоб успішно пройти цей шлях у нас є всі умови:

1. Величезний національний психологічний підйом, викликаний успіхом другого Майдану.

2. Достатній науковий і культурний потенціал населення.

3. Наявність успішної підприємницької діаспори. Досить назвати два імені вихідців з України, які в даний час володіють величезним впливом у Кремнієвій долині (США). Це Макс Левчин, один із засновників платіжної системи Pay Pal, і Ян Кум - засновник месенджера Whats App. Є ще багато інших успішних американо-українських підприємців.

4. Очікувана наявність (будемо вірити в це) політичної волі в уряду до змін.

5. Наявність в Україні технологічних підприємців, які мають успіх на світових ринках.

Так, у нас величезні фінансові проблеми, але враховуючи, що розмір початкової інвестиції держави в «Йозма» не перевищував $100 млн, впевнений, що такі витрати українського уряду по силам.

Створення українського аналога «Йозми» необхідно починати вже зараз. Дорогу здолає той, хто йде. Обговорювати, чи потрібна Україні така програма, не має сенсу. Має сенс обговорювати методологію розробки та застосування програми високотехнологічного розвитку України, як єдиної можливості потрапити до клубу розвинених країн світу в якості рівноправного партнера, а не в якості сировинного придатка.

Крім того, це допоможе нам дати гідну відсіч будь-якому ворогові, адже, маючи перевагу в технологіях, ми зможемо створювати сучасну зброю і успішно ставити на місце міжнародних агресорів, як це робить вже більше 60 років Ізраїль.