61% жителів Криму хочуть назад в Україну
При цьому слід зробити поправку на те, що "Кримська правда" - суто проросійську видання, і читацька аудиторія у нього відповідна.
Жителі Криму, деяка частина яких проголосувала на торішньому псевдореферендуме під дулами автоматів російських окупантів за приєднання півострова до Російської Федерації, в повній мірі і на власній шкурі відчули різницю між реальною Росією і тієї, яку показували їм на телеканалах РТР і НТВ. Це випливає з даних соціологічного опитування, проведеного місцевим проросійським виданням "Кримська правда". Абсолютна більшість кримчан хоче повернутися в склад України, передає інформагентство "Крим. Реалії".
Приєднання Криму. © Карикатура Jornal de Brasilia
Соцопитування, яке редакція промосковської "Кримської правди" вирішила присвятити першої річниці псевдореферендума, був розміщений на офіційному сайті видання. Правда, його результати, напевно, виявилися абсолютно несподіваними для самих авторів.
На запитання "Як би ви відповіли на питання всекримського референдуму, якщо б він проводився сьогодні" були запропоновані наступні варіанти відповідей: "За возз'єднання з Росією", "За широкі повноваження Криму в складі України" і "Не з'явився б на референдум". У підсумку виявилося, що 61% учасників дослідження бажають, щоб Крим був у складі України. За приєднання до Росії висловилися лише 19% читачів "Кримської правди", а не пішли б на такий референдум - 20%.
Результати соцопитування. © Скріншот з офіційного сайту "Кримської правди"
. Якби соціологічне дослідження проводилося незалежними інститутами, то його результат міг би бути ще радикальнішою.
Спостерігачі пояснюють такі настрої кримчан не тільки повністю сфальсифікованими окупаційними російськими властями результатами торішнього псевдореферендума, але суттєвою різницею між обіцянками окупантів і реальним станом справ на півострові. Замість обіцяного товарного достатку, підвищення зарплат і пенсій, розвитку соціальної сфери кримчани зіткнулися з повальним безробіттям, зникненням сезонних заробітків на туристах, відсутністю багатьох соціальних допомог, гіперінфляцією російського рубля і зниженням рівня оплати праці. До всього цього додався масовий відтік із півострова приватного бізнесу (і, як наслідок - дефіцит робочих місць) та нестача товарів повсякденного попиту і елементарних продуктів харчування. Також в російському Криму постійно відчувається дефіцит електроенергії та води, які раніше поставляються з материкової частини України.