Минулого тижня в Україну прибули американські конгресмени, щоб обговорити питання надання нашій країні “летальної” зброї. На зустрічі з міністром оборони Степаном Полтораком конгресмени заявили, що постачання потрібно почати в найкоротші терміни. Але лише президент США Барак Обама може прийняти остаточне рішення з цього приводу, а він поки мовчить. Та й в Україні ставлення до поставок неоднозначне. Багато експертів побоюються, що це підстьобне поки заморожений конфлікт. На їхню думку, Україні важливо розуміти, що у випадку агресії з боку бойовиків зброя надійде, однак самим провокувати ситуацію не можна. До речі, деякі зразки з Великобританії і США до нас надходять вже зараз, повідомляємо з посиланням на Сегодня.
Saxon. Англійська бронеавтомобіль не надто “дружить” з нашим пальним
БРОНЕАВТОМОБІЛІ SAXON. В кінці 2014 року Міноборони уклало контракт на придбання 75 англійських броньовиків Saxon по $ 50 тис. за одиницю. Ця машина була розроблена ще 40 років тому для поліцейських потреб і знята з озброєння британської армії в другій половині 2000 років. У лютому перший десяток Saxon'ів прибув в Україну. Виявилося, що “британець” має незвичне для нас праве розташування керма і не дуже “дружить” з українським пальним. У всякому разі, під час випробувань на полігоні в Київській області один з броньовиків заглох. “Є проблеми з електроприводом паливного насоса. Необхідно поміняти запобіжники, і автомобіль буде працювати”, – пояснив перший заступник гендиректора держконцерну “Укроборонпром” Сергій Пінькас.
Проблеми на цьому не закінчилися. 10 березня на автодорозі Київ-Харків один з Saxon'ів, буксируючи інший такий же броньовик, з'їхав у кювет (водій з числа мобілізованих загинув). Інша машина врізалася у відбійник. Співробітники ДАІ Київської області вирішили не пов'язувати причини ДТП з правим розташуванням керма Saxon'а. Мовляв, обговорювати технічні характеристики військових автомобілів “значить видавати військову таємницю”. Факт буксирування говорив про те, що один з Saxon'ів і раніше був несправний. Зараз Saxon'и вже знаходяться у військах, зокрема в 79-й аеромобільній бригаді.
Заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Антон Михненко зазначає, що покупка Saxon була виправдана для поповнення втрат у техніці після серпневих невдач: “Отримання “Саксонів” за такою ціною – це цілком нормальна річ. Ці машини краще використовувати не на передньому краї, а, наприклад, для вивезення поранених”. Михненко також побоюється поломок Saxon'ів через неякісні масла і пальне. Втім, Сергій Пінькас запевнив, що “британці” стоять на річній гарантії, а запчастин для їх ремонту завезено достатньо.
Оснастити Saxon вирішено українським кулеметом КТ калібру 7,62 мм. Бронемашина витримує влучання із зброї калібру 7,62 мм, а виготовлена за особливою технологією нижня частина кузова вбереже екіпаж від вибухів мін.
БРОНЕ-“ХАММЕР”. В Україну прибувають і “посилки” із США. Це бронемашини HMMWV (High Mobility Multi-Purpose Wheeled Vehicle), більш відомі як “Хаммер”. Протягом двох місяців в рамках американської військової допомоги в Україну прибудуть 230 бронемашин, а першу партію з десяти броньовиків доставили ще 25 березня.
HMMWV перебуває на озброєнні ЗСУ з 2000 року і активно використовувався в 95-й аеромобільній бригаді. Автор цих рядків випробував HMMWV на полігоні 169-го навчального центру Сухопутних військ в Чернігівській області. За кермом “американця” слід було подолати поле, переоране танками. Крім відмінної прохідності, “Хаммер” має прекрасну гідравліку, що дозволяє управлятися з кермом без жодних зусиль, а також автоматичну коробку передач, легко реагує на будь-яке збільшення швидкості. Залишалося лише зосередитися на водінні. У підсумку, HMMWV ніде не застряг, і досить впевнено подолав танкову колію.
У партії броньовиків, які прибули 25 березня, експерти агентства Defence Express дізналися модифікацію HMMWV M1114 UAH (Up Armored Humvee). Базова броня такого автомобіля захищає від вогню зі стрілецької зброї калібру 7,62 мм з відстані до 100 метрів і від ураження осколками боєприпасів калібру 155-мм. HMMWV може бути озброєний українським бойовим модулем, що складається з 12,7-мм кулемета і 40-мм гранатомета.
Проти “вихлопа”. У грудні минулого року фірма “Укрінмаш”, спецекспортер держконцерну “Укроборонпром”, підписала договір з американською компанією Barrett Firearms на поставку великокаліберних снайперських гвинтівок для Нацгвардії і СБУ.
Прес-служба МВС не розголошує деталі угоди. Ймовірно, йдеться про найбільш відому модифікацію Barrett M82A1, яка застосовувалася більш, ніж в 40 військових операціях. Гвинтівка має калібр в 12,7 мм і початкову швидкість польоту кулі – понад 850 м/с. Це дозволяє вражати цілі на відстані понад 1600 метрів і пробивати 30 мм броню.
Українські військові потребували такої зброї, оскільки бойовики почали застосовувати проти них російську 12,7-мм снайперську гвинтівку “Вихлоп”. Про це вперше повідомив координатор групи “Інформаційний опір” (ІО) Дмитро Тимчук в червні минулого року. Пізніше “Вихлоп” використовувався проти українських солдатів у боях під Іловайськом і під Станицею-Луганською. Куля, випущена з “Вихлопа”, вражає ціль на відстані до 600 метрів і пробиває 16 мм сталеву плиту на відстані до 200 метрів, не залишаючи шансу навіть бійцеві в бронежилеті. За інформацією “Укроборонпрому”, терміни виконання замовлення на поставку американських гвинтівок були “зведені до мінімуму”, так що тепер нашим бійцям вже є чим відповідати на російські “Вихлопи”.
КОНТРБАТАРЕЙНІ РАДАРИ. У листопаді із США почали поставлятися легкі радарні системи LCMR (Lightweight Counter-Mortar Radar) для боротьби з мінометами. Всього планувалося поставити 20 таких систем. Вони дозволяють знаходити вогневі позиції противника і швидко накривати їх точним вогнем.
Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець зазначив, що легкі радарні системи – не найдосконаліший пристрій у своєму роді. Вони мають максимальну дальність виявлення 81-мм мінометів – до 8 км, а 120-мм мінометів – до 10 км. Але в Україні виробляється звукометричний комплекс “Положення-2″, що забезпечує виявлення цілей на дальності до 35 км, а також радіолокаційний комплекс розвідки “Зоопарк-2″. Останній виявляє позиції 152-мм гармат, 82-мм і 120-мм мінометів на відстані в 30 км, реактивних систем залпового вогню на відстані в 30-40 км, а пускових установок тактичних ракет – на дальностях не менше 50-55 км. Вітчизняні контрбатарейні системи не поставляються в зону боїв, хоча нічим не поступаються і більш просунутим американським комплексам. За деякими даними, дві LCMR були втрачені під час лютневих боїв під Дебальцевим.
ЧОГО ЧЕКАЮТЬ АМЕРИКАНЦІ. Сергій Пінькас в інтерв'ю журналістам зазначив, що українська сторона уклала угоду з польською компанією LUBAWA SA про створення спільного виробництва. Ця фірма виробляє сучасну бойову амуніцію. За його словами, французька компанія Thales Group вже постачає в Україну засоби зв'язку та радіоелектронної боротьби. За словами Антона Михненка, ще понад 20 контрактів Україна уклала на лютневій виставці IDEX-2015 в Абу-Дабі. Залишається відкритим непросте питання, чи піде президент США Барак Обама на вмовляння Конгресу щодо “летальної” зброї?
На думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Антона Крутя, загроза надання “летальної” зброї значить для Обами куди більше, ніж сам факт її надання. Зробити американські поставки реальними, на думку Крутя, може лише різка ескалація війни на Донбасі. Схожої думки дотримується і Антон Михненко. На його думку, передача зброї може призвести до загострення відносин між Москвою і Вашингтоном: “США не хочуть, щоб їх звинувачували в цьому. А ось якщо Путін піде на Донбасі далі, то Обама може сказати – вибачте, у нас немає іншого виходу, окрім як допомогти Україні зброєю. Взагалі американці непогано орієнтуються в нашому ВПК, прекрасно знаючи, що багато чого ми можемо виробляти і самі”.
