Де існують потенційні вогнища напруги в Україні, крім Донбасу

Які потенційні точки нестабільності існують в нашій країні?

Південні кордони. Росія може спробувати реалізувати в Одеській області проект "Бессарабія", – таку заяву зробив кількома днями раніше в ефірі програми "Свобода слова" одеський губернатор Міхеїл Саакашвілі.

На думку Саакашвілі, реалізація "проекту "Бессарабія" виражається в тому, що в Одеській області "велика частина населення дивиться тільки російські канали". "Мені соромно про це говорити, але про українську Бесарабію до недавнього часу більше думав Володимир Путін, ніж наш власний уряд".

Саакашвілі заявив, що Бессарабія "є стратегічною дорогою з України в Румунію, тобто до Євросоюзу". На думку губернатора, зараз жителі Бессарабії "ізольовані", вони стикаються з Україною тільки у зв'язку з "жадібними чиновниками і жахливими дорогами, які ніхто не ремонтував".

На його думку, це потенційна точка для напруги, але тепер вже не на східних, а на південних кордонах країни.

З такими оцінками Саакашвілі згодні експерти. "РФ може восени спробувати змінити владу в Молдові, відсторонивши проєвропейських політиків", – каже нам політолог Володимир Фесенко. На його думку, в їх діях дійсно були недоробки. "Після цього – створити нову зону нестабільності в Південній Бессарабії", – поділився Фесенко своїм баченням небезпеки ескалації ситуації.

Тоді, на думку, експерта, "під ударом", безумовно, може виявитися Одеська область. "Але мова не йде про найближчих двох місцях, а скоріше про осінь", – додає Фесенко.

ХАРКІВ І НЕ ТІЛЬКИ. У зоні ризику і раніше залишається весь південний схід України, констатує військовий експерт, нардеп Дмитро Тимчук. Причому, за його словами, справа не стільки в можливих виступах проросійських сил, скільки в наявності невдоволення погіршується соціально-економічною ситуацією (яку, зокрема, можуть і будуть використовувати і агенти Кремля).

"Ми практично не бачимо в Харкові, Запоріжжі, Дніпропетровську, Миколаєві, Херсоні або в тій же Одесі мітингів, на які люди виходять з георгіївськими стрічками і російськими прапорами, але все більше ті ж комуністи і різні проросійські організації використовують невдоволення населення для організації мітингів проти політики місцевої влади, проти політики центральної влади", – говорить він.

На думку Тимчука, "це дуже небезпечна ситуація", і якщо до виборів не буде консолідації проукраїнських сил, не буде проведено реальних реформ і не почнуть реально боротися з корупцією, то нова дестабілізація практично неминуча, і всі, хто в ній зацікавлені, спробують її використовувати.

Харків – зона ризику №1, впевнений Володимир Фесенко, яскравий приклад тому – останнє рішення міської ради про чергову відмову визнати Росію країною-агресором. "Це "п'ята колона". Трохи зміниться ситуація, і це будуть ті ж люди, які прийшли рік тому до влади в Донецькій і Луганській областях. І якщо влада не хоче, щоб Харків став новим Донецьком чи Луганськом, вона повинна приймати відповідні профілактичні заходи", – говорить він.

"Але головна проблема – це соціальна ситуація", – зауважує Фесенко, додаючи, що вона фактично перетворює на потенційну "зону турбулентності" всю країну.

"Якщо її вдасться тримати під контролем, а паралельно – тримати під контролем політичну та адміністративну стабільність, то ризики не так високі. Як би ми не ставилися до Порошенка, за останні, як мінімум, півроку, державні інститути країни стали сильнішими, при всіх проблемах, які є і в армії, і в прокуратурі, і в СБУ, влада не бояться вести розслідування та кримінальні переслідування тих, хто порушує закон в добровольчих батальйонах – це показник посилення фортеці державних інститутів і стабілізації ситуації в країні", – констатує політолог.

За його словами, ключова небезпека – це обвал національної валюти. "Головне – утримати стабільність валюти. Якщо це вдасться зробити, ніякий дефолт нам не страшний. Для людей головне, щоб вона не впала, щоб підвищення тарифів взимку не вдарило по них. Тому тут потрібно дуже активно попрацювати з субсидіями, може бути, навіть дещо скоригувати тарифи у бік зменшення... Але я згоден, що ризики є, і ризики дуже серйозні – на осінь і зиму", – резюмує наш співрозмовник.

ВИБОРИ І БАТАЛЬЙОНИ. Ще одна потенційна лінія внутрішньополітичної напруги – заплановані на осінь місцеві вибори. І хоча кампанія офіційно ще не оголошена, фактично вона вже стартувала.

Тут найбільшу увагу звертає на себе Дніпропетровська область: "Дніпропетровськ може не просто перетворитися на арену політичного протистояння, кампанія тут може виявитися безпрецедентно жорсткою, коли при підведенні підсумків виборів і з'ясуванні, хто на них переміг, може бути застосований, зокрема, силовий ресурс у вигляді добровольчих батальйонів. І, на відміну від попередніх кампаній, все, на жаль, може далеко вийти за рамки законності", – розповідає політолог Андрій Золотарьов.

Саме, за його словами, Дніпропетровщина може виявитися "рингом", на якому знову загостриться і без того не згаслі протистояння між олігархом, екс-губернатором Ігорем Коломойським і президентом. "І ціна цих виборів вкрай висока. Мабуть, дніпропетровська кампанія буде другою за інтригою і за напруженням після Києва. А, можливо, і дасть їй фору", – додає експерт.

У цій ситуації важливо, що центральна влада і правоохоронні органи повинні зробити все, щоб максимально стояти на сторожі закону, не закриваючи очі на прояви свавілля.

ДОНБАС.Постійним осередком напруги є і Донбас. Поки конфлікт, за словами політолога Володимира Фесенка, носить "повзучий характер", і хоча кількість обстрілів українських позицій з боку бойовиків "ДНР-ЛНР" останнім часом зросла, назвати це серйозним загостренням, достатнім, скажімо, для посилення західних санкцій відносно Росії, не можна. Санкції можуть бути посилені у разі, якщо Росія зробить атаку на Маріуполь, або спробує просунутися вглиб української території, або застосує проти ЗСУ авіацію, зазначає Фесенко.

Володимир Путін зараз перебуває в певній задумі, не вирішивши поки остаточно, який наступний крок зробити, констатує екс-заступник голови Генштабу Ігор Романенко.

"Путін зараз обмірковує свій наступний крок. Ситуація стала гранично незручною для нього. З одного боку, окуповані частини Луганської та Донецької областей не вийшло повісити на матеріальне забезпечення України, отримали тільки їх економічну блокаду і погіршення ситуації на цих територіях. З іншого боку – закінчується людський ресурс для масштабних атак", – говорить Романенко.

За словами військового, важливим для запобігання чергової атаки бойовиків став політичний тиск на президента РФ.

"Не почавши другу хвилю протистояння в квітні, коли були створені три ударні групи на Донецькому, Луганському і Маріупольському напрямках, Путін, можна сказати, втратив свій шанс. Хоча тоді стримуючим фактором могла стати позиція США про те, що якщо російські війська атакують Маріуполь, США надасть Україні летальну зброю", – зазначає військовий, додаючи, що певний ефект у справі стримування виконують і санкції – як уже введені, так і перспектива їх посилювання у разі початку відкритих бойових дій.

Те, що ситуація на Донбасі є "тліючою" (і в будь-який момент потрібно бути готовими до її погіршення), констатує і Тимчук. При цьому, за словами політолога Олександра Палія, від ключової своєї мети – дестабілізації України, Кремль відмовлятися не має наміру.