Харківська область завершила будівництво взводно-опорних пунктів у зоні АТО. Зараз йде процес передачі споруд на баланс Міністерства оборони.

Харківська область завершила будівництво взводно-опорних пунктів у зоні антитерористичної операції. Про це повідомив заступник голови Харківської облдержадміністрації Євген Шахненко.

Як повідомляє прес-служба Харківської облдержадміністрації, Міністерство оборони доручило Харківської області побудувати в Луганській області 31 оборонну споруду. Всі роботи вдалося виконати за три місяці.

"Зараз йде процес передачі споруд на баланс Міністерства оборони. 16 пунктів готові до передачі, по решті допрацьовують документацію. Протягом серпня ми передамо міністерству всі пункти", - розповів заступник керівника ХОДА.

За його словами, зводити оборонні споруди харківським будівельникам довелося в складних умовах. "Практично скрізь були провокації. Особливо складно було будувати 6 пунктів, які знаходяться на першій лінії. Вони піддавалися обстрілу - і нічним і денним. Ми змушені були періодично відводити людей від лінії фронту. Деякі будівельники їхали, доводилося набирати нових. Але в цілому підрядники дуже відповідально поставилися до своєї роботи", - підкреслив Шахненко.

На будівництві взводно-опорних пунктів були задіяні 14 харківських будівельних організацій.

Шахненко зазначив, що частина фінансових документів вже підписана, забудовники отримали близько половини коштів за виконані роботи. "Інші кошти є. Зараз забудовники працюють безпосередньо з представниками Міністерства оборони. Як тільки вони усунуть всі зауваження і приведуть об'єкти в повну відповідність з вимогами військових, вони отримувати інші гроші", - запевнив заступник голови ХОДА.

На будівництво 300 взводно-опорних пунктів у Донецькій і Луганській областях Кабінет міністрів виділив 850 млн грн (з них 70 млн - для Харківської області). Капітальні оборонні споруди включають систему бліндажів, окопів і укриттів для танків, БТР, мінометів, зенітних установок.

Харківська область побудувала 31 взводно-опорний пункт на протяжністю близько 200 км. Для будівництва фортифікаційних споруд було використано більше 3000 залізобетонних конструкцій і виробів, більше 6000 куб. метрів лісу, задіяно більше 80 одиниць техніки.