Разом із змінами до Податкового кодексу, депутати прийняли "під ялинку" ще більш десятка додаткових законів.

Всі вступили в силу. Серед них — документ №3628 з непримітною назвою "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України". Саме він позбавив багатьох українців пільг та соцвиплат, змінивши 38 законодавчих актів.

Насамперед це стосується пенсіонерів (їм продовжили на 2016 рік оподаткування високих пенсій 15%-ним податком і не будуть платити пенсії працюючим пенсіонерам: держслужбовцям, суддям, прокурорам, силовикам); у багатьох дітей з неповних сімей відібрали виплати, а у дітей-інвалідів — безкоштовне харчування за рахунок держави (його будуть давати місцеві бюджети, якщо знайдуть гроші) і т. д. Перелік головних соціальних втрат див. в інфографіці.

УДАР ПО ПЕНСІЯХ. Також закон позбавив ряд працівників права дострокового виходу на пенсію, незалежно від віку, за наявності у них пільгового стажу роботи за професією (25 років). Нововведення стосується двох категорій: перша — льотний склад (пілоти, бортінженери, штурмани, стюарди), льотчики-випробувачі, — вони тепер зможуть отримувати пенсію лише з 50 років; друга — вчителі, лікарі, соцпрацівники, артисти — їм пенсія належить до 55 років. А пільговий стаж для них поступово збільшать на 5 років, або до 30 років (для жінок-авіаторів і стюардес — до 25 років) протягом 2016-2024 рр., тобто плюс 6 місяців щороку. За словами міністра соцполітики Павла Розенка, держава більше не може дозволити собі утримувати пенсіонерів, яким за 42-45 років.

ЕКСПЕРТИ. Економісти негативно поставилися до новацій. "Влада другий рік займається урізанням рівня життя населення, — говорить аналітик "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко. — Здавалося б, у Бюджет-2016 закладено зростання мінзарплати та прожмінімуму. Але яким чином буде покриватися зростання витрат з держскарбниці? Компенсовані вони будуть за рахунок якості життя людей. Мене обурює, що частина витрат перекладається на місцеві бюджети. Це означає, що місцеві влади будуть змушені зробити непростий вибір: здійснювати виплати на соцпрограми або фінансувати ремонт доріг, шкіл". Нікітченко вважає, що замість обмежень необхідний аудит всієї системи соціального забезпечення і пільг: "Потрібно провести комплексну реформу — як пенсійної системи, так і системи соцвиплат – це дозволить навчитися ефективно використовувати ресурси, а не латати бюджетні дірки. Наприклад, необхідно забрати пільги саме у тих людей, у яких висока зарплата і перевірити, чи немає несправжніх пільговиків".

Аналітик агентства MPP Consulting Павло Мельник вважає, що боротися з кризою допоможе не урізання пільг для бідних верств населення, а навпаки — зростання зарплат: "Чим більше дохід, тим вище споживання. І це значить, що якщо зростає попит на товари, значить — більше працює бізнес, підприємства, магазини. Так що було б логічніше вже в цьому році підвищити прожитковий мінімум до 1900 грн, так як реальна мінпотребкорзина сім'ї з трьох осіб, з урахуванням цін на товари, ЖКГ та інфляцію, сьогодні становить 5900 грн. Тому якщо мінзарплата в країні буде стартувати з 2500 грн, то і податків до бюджету надійде більше, і це дозволить уникнути соціальних урізань".