На своїй сторінці в "Фейсбук" Георгій Тука розмістив гнівне послання українським правоохоронцям і владі, в якому висловив своє ставлення до бездіяльності влади по відношенню до сепаратизму.
"Опытные люди" вже багато разів мені казали: "Ти занадто відвертий. Сьогодні тебе не чіпають, але все фіксують. Прийде час, і до тебе прийдуть і запитають і щодо автівок з-за кордону, і щодо амуніції та озброєння, і щодо твоєї "боротьби з контрабасом". Я не дитина і прекрасно розумію те, що в кожному відомстві на мене тихенько збирається досьє. Але... на моє переконання, у будь-якої людини (якщо вона - Людина, а не істота) настає той момент, коли вона робить свій вибір: чи вон а починає ДІЯТИ, чи вона продовжує спостерігати за бездіяльністю корумпованої правоохоронної системи. Такий собі - час "Ч".
Безкарність сепаратистів по всій країні, зухвалість хабарників, безпорадність правоохоронців, продажність суддів, запланована бездіяльність прокуратури та суцільна політична проституція - що ще треба для того, аби чоловік зрозумів що він - Людина! Людина, яка має право і обов"язок взяти безпосередньо на себе відповідальність за майбутнє своїх дітей, своєї Батьківщини?
Я, як людина, яка наразі має чималі важелі впливу на життя однієї з областей нашої України, дивуюсь з незграбності (небажання) державної системи боронити нашу Україну. Я багато разів відмовлівся від організації свого власного "партизанського загону" (досить нам олігархічних банд"). Але, скажіть на милість, ЩО я має робити з суддями, які постійно відвідують окуповану територію? Як я маю реагивати на численні візити своїх підлеглих до "ЛНР"?
Хтось вірить в те, що ФСБ залишає цих державних службовців поза своєї уваги? А ми дивуємось з суддівських рішунь щодо сепаратистів, з тяганини впроваджень з боку прокуратури, з мовчазного спостереження з боку місцевого СБУ... Мабуть, настає той час, коли треба забувати про посаду, та повертатись до "десантно-волонтерського лозунгу" - "ніхто, крім нас"!
