Кожна друга подружня пара розлучається - причини

"Зустрiчалися два роки, справили весiлля, а через  тиждень -- розбiглися, -- розповiла якось знайома про свого  племiнника.

-- Батьки -- в шоцi, бо витратили на забаву купу грошей, родичi -- здивованi. Скiльки не допитувалися чому, конкретної вiдповiдi так i не дiстали. Яка чорна кiшка пробiгла мiж ними?!", пише ЗМІ".  

За даними Мiн'юсту, минулого року в Українi створили 229 тисяч нових родин, що на 69 тисяч менше, нiж на рiк ранiше. А от кiлькiсть розлучень, навпаки, збiльшилася -- 135 тисяч проти 134 тисяч 2015-го. Неважко пiдрахувати, що нинi 50 -- 60% шлюбiв розпадається. Чому бiльшає розлучень? Що найчастiше стоїть за стандартною фразою -- "не зiйшлися характерами"?  

Своїми думками на цю тему подiлилися  доктор фiлософiї, експерт iз питань сiмейної полiтики та сiмейних вiдносин, Катерина Гольцберг, сiмейний психолог-аналiтик, провiдний науковий спiвробiтник Iнституту демографiї та соцiальних дослiджень, та отець Микола Микосовський.

 -- Чому українцi так часто розлучаються? 

-- Є кiлька аспектiв. Перший, як не дивно, -- економiчний.  Нинi, на жаль, стало легше виживати однiй людинi, нiж сiм'ї. Iнiцiатором розлучення найчастiше є жiнка. Якщо вона вiдчуває якусь економiчну незалежнiсть, має можливiсть заробляти, забезпечувати себе, то не боїться розлучитися. Ранiше жiнка бiльше залежала матерiально вiд чоловiка i трималася за шлюб.

 По-друге, сам iнститут шлюбу зазнав певних змiн. Можливiсть швидко знайомитися у всесвiтнiй павутинi дає iлюзiю того, що в принципi партнерiв вибрати не так важко. Часто людям здається, що в чужiй тарiлцi суп жирнiший. 

-- Дається взнаки перiод вiйськово-полiтичної нестабiльностi, полiтичної кризи. З одного боку, значення сiм'ї та шлюбу стає важливiшим, бо саме сiмейнi союзи допомагають людям  виживати в такий непростий перiод.

З другого -- в умовах погiршення економiчного становища, зростання рiвня бiдностi стресових ситуацiй бiльшає, з'являється напруженiсть у стосунках. Зрештою, багато чоловiкiв нинi воюють, стрес, який вони переживають в АТО, нерiдко негативно впливає на сiмейнi стосунки. Однi шлюбнi пари можуть разом пережити такi перiоди, iншi -- нi. 

 -- Причин, як на мене, багато. Бiльшає розлучень через зради, зокрема й через тривалу вiдсутнiсть одного з членiв подружжя. Не забуваймо, що майже сiм мiльйонiв українцiв перебуває за кордоном на заробiтках. Чув якось, що молода сiм'я розлучилася через те, що чоловiк немовби помiняв свою дружину на комп'ютер, тобто майже весь час проводив за ним, забувши про свої важливi обов'язки як годувальника родини. Буває i таке. 

- Основна причина розлучень -- неготовнiсть людей до життя в сiм'ї. Розумiння того, що якщо я одружуюся, то беру вiдповiдальнiсть за людину на все життя. Усi iншi причини похiднi. От часто називають економiчнi моменти, мовляв, життя стало важке. Але згадайте наших батькiв, дiдiв -- хiба їм жилося краще?!

Фiнансовi негаразди -- не причина покидати людину, з якою поєднав своє життя. У нас тут усю країну штормить, фiнансовi проблеми торкаються чи не кожного. Картина щодо розлучень дуже нерiвномiрна по країнi. Захiднi регiони мають порiвняно кращу статистику, рiвень розлучень там не перевищує 30%, на сходi -- 70%. Менi здається, що велику роль вiдiграє релiгiйна складова. Бо коли я проводив дослiдження, то на запитання: "Чи вважаєте себе християнином?", на заходi ствердну вiдповiдь почув вiд 95% опитаних, на сходi -- вiд 61%. Тобто все-таки церковний шлюб змiцнює сiм'ю. 

-- На якi перiоди подружнього життя припадає пiк розлучень? 

 -- На стосунки тривалiстю близько двох рокiв. Наше дослiдження показує, що кожна п'ята розлучена пара не змогла подолати труднощiв перших двох рокiв спiльного життя,  44% розлучених пар розiйшлися через шiсть рокiв, ще 20% не святкували разом першого ювiлею подружнього життя. Пiсля десятої рiчницi шлюбу кiлькiсть розлучень значно скорочується. Цiкаво, що батьки кожної третьої розлученої пари активно втручалися в їхнє сiмейне життя. Тобто пiд час опитування пари зазначили, що великий вплив на подружнє життя мають батьки, навiть якщо вони не живуть з ними. Звiдси висновок: молода сiм'я по змозi повинна жити окремо. 

-- Чому критичнi першi три роки подружнього життя?

Часто шлюб у такий перiод супроводжується народженням дитини. Мама цiлковито придiляє увагу їй, чоловiк почувається непотрiбним, дуже ревнує, стосунки псуються. Iнший момент. Це час "притирання", розумiння того, що ми вибрали. Коли люди зустрiчаються, то нiби проводять якусь рекламну акцiю, намагаються бути одне перед одним максимально ввiчливими, толерантними. Коли ж людина вже "їхня", то дозволяють собi бути самими собою. I тодi виникає  багато сюрпризiв, виявляється, що люди зовсiм не знають одне одного в побутi, не знають звичок, уподобань. Часто можна почути: та його (чи її) нiби пiдмiнили пiсля одруження. 

-- Чому чим довше пара живе, тим менша ймовiрнiсть розлучення? 

-- Пiсля 15 -- 20 рокiв спiльного життя розлучень справдi меншає. Хоча в моїй практицi нерiдко бували випадки, коли розлучаються й пiсля 25 -- 30 рокiв сiмейного життя. Багато залежить вiд того, наскiльки налагоджений побут, чи є спiльнi iнтереси. Велике значення має iнтимне життя. Якщо всi цi складовi наявнi, то парi нема причин розлучатися. Пошуки припиняються. Хоча зауважу, що криза середнього вiку якраз i характеризується тим, що все занадто добре, тому хочеться якогось екстриму. Однi знаходять це в екстремальних заняттях, наприклад, у п'ятдесят рокiв сiдають на мотоцикл чи беруться за ризикованi проекти, iншi  ж -- розлучаються, намагаючись якось урiзноманiтнити своє життя, знайшовши коханку, будують новi стосунки. Це свого роду таке "обнулення", що найчастiше стосується чоловiкiв. Вони знову почуваються молодими, привабливими... 

-- Якщо батьки розлучилися, то яка ймовiрнiсть, що й дiти колись пiдуть цiєю ж дорогою? 

 -- Дiйсно, батькiвський досвiд дуже часто позначається на дiтях. Але казати, що це стовiдсотково станеться, неправильно.