Йдеться на сайті Інституту, передає Ukr.Media.
Як відомо, діючий календар містить як українські свята, так і залишки радянських традицій. За результатами обговорення, враховуючи висловлені пропозиції, прийнято рішення підготувати нову редакцію проекту закону.
Так, документ доповнено новою категорією – "Міжнародні дні", куди включені, серед інших 8 Березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) і 1 травня – День праці (буде вихідним).
"Оскільки українці не підтримали намір ввести Шевченківський день (9 березня) і День сім'ї (друга неділя вересня) як вихідні святкові, то це пропозиція знято з календаря", - йдеться в повідомленні. Разом з тим, Інститут вирішив включити в проект традиційне свято – День Святої Трійці. Другий день після Пасхи і Трійці (понеділок) залишається вихідним.
Також вноситься як традиційне свято Різдво Христове за григоріанським календарем, який відзначається 25 грудня (не є вихідним днем). Крім того, неробочий святковий день пропонується не переносити на понеділок, якщо він припадає на вихідний (крім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).
День державного прапора України відзначатиметься 4 вересня. "Законопроектом упорядковані скорботні дні та запропоновано День пам'яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох, коли за вироками позасудових органів загинули більше 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в'язнів Соловецького табору особливого призначення", - розповіли в Інституті національної пам'яті.
