Як не перетворити авто в корито - протипоказання по догляду за кузовом

Більшість автовласників звикли самі доглядати за склом, кузовом і салоном свого автомобіля. Для багатьох це, до того ж, ще й приємне проведення часу, свого роду хобі. Але навіть водії зі стажем далеко не завжди стежать за машиною правильно – іноді така турбота обертається шкодою, пише ЗМІ і перераховує основні помилки, які допускають автолюбителі.

Чого не можна робити з кузовом авто:

1. Протирати пилове скло і кузов сухою ганчіркою

Міський пил має абразивні властивості за рахунок мікропісчинок та інших твердих частинок в складі. Нерідко можна бачити, як водії протирають скло або панелі кузова сухою ганчіркою або серветкою, і поверхня дійсно відтирається до блиску ... але раз по раз вона стає все більш матовою. Звичайно, спочатку мікроподряпини і дрібні потертості практично не видно навіть під збільшувальним склом, проте поступово накопичиться їх критична маса і фарба, скла або пластик фар помітно потьмяніють. Ще одна помилка – змахувати пил з сухого вітрового скла двірниками. Скло при яскравому сонці стає менш прозорим через спрямовані подряпини, які не видно в звичайному світлі.

2. Використовувати неправильні ганчірку і губку

Не всі ганчірки і губки однаково корисні. Деякі з них здатні збирати на собі шар пилу і бруду, який перетворюється в подобу полірувальної пасти. Особливо часто цим грішать старі рушники, господарські губки, дрантя з предметів одягу. Правильно буде використовувати спеціальні засоби для догляду за автомобілем. Наприклад, автомобільна губка вбирає піщинки всередину себе, не залишаючи їх на робочій поверхні, а при обполіскуванні бруд легко змивається. Такі ж властивості має і тканина з особливої мікрофібри. Все це дозволяє дбайливо доглядати за деталями автомобіля, не дряпаючи їх.

3. Застосовувати побутову хімію

Більшість побутових очищувачів, розчинників, нейтралізаторів зазвичай працюють ефективніше спеціалізованих автомобільних препаратів. І зовсім не тому, що виробники автохімії не вміють створювати якісні склади. Справа в тому, що їх свідомо роблять менш агресивними, їдкими і, навпаки, більш дбайливими до лакофарбового покриття, гумовим і пластиковим деталям, елементам оббивки. Головний принцип розробників автохімії – "не нашкодь". Вони стверджують, що краще зайві пару-трійку раз пройтися по поверхні, що очищається, ніж ризикувати зіпсувати її.

Звичайно, при крайній необхідності використовувати побутовий очисник стекол, килимового покриття або пластика допустимо, але якщо робити це на регулярній основі, то немає гарантії, що поверхня не потьмяніє, на ній не з'являться плями і розводи, а гумові ущільнювачі не перетворяться в липку кашу. Автомобільні препарати відчутно дорожчі, але заміна і ремонт деталей коштують ще більше.

4. Використовувати дешеві косметичні очисники для салону

Справжні якісні очисники для пластику і вінілу виконують відразу кілька функцій: вони затікають всередину подряпин, тріщин, нерівностей і витісняють з них бруд. При цьому препарати утворюють плівку, яка вирівнює поверхню, в результаті світло відбивається рівномірно, маскуючи тим самим дрібні дефекти. Дешеві очисники, як правило, на основі силікону, намагаються імітувати цей процес – вони теж збирають бруд і створюють плівку, але досить товсту і липку, до якої легко прилипає новий пил.

5. Не видаляти плями негайно

Чистка автомобіля – як "швидка допомога": чим швидше вдасться провести екстрені заходи і процедури, тим більше шансів, що все обійдеться без наслідків. Залишати прибирання на потім – не найкраще рішення, особливо якщо справа стосується кузова. Тільки здається, що лакофарбове покриття являє собою тверду і монолітну поверхню – насправді у нього є мікропори, в які поступово проникають агресивні речовини, сік від рослин і тополиних бруньок, пташиний послід та інші субстанції. Коли пляма стає частиною фарби, позбутися від неї вкрай важко.

З оббивкою салону теж краще не чекати, коли пляма вселиться в склад тканини, вінілу або шкіри. Що стосується методики очищення, це залежить і від типу самої плями, і від препарату: іноді краще почекати, коли пляма висохне, щоб не розмазати її ще більше, а часом слід видалити її до висихання.

6. Ігнорувати тріщини і відколи

Дефекти лакофарбового покриття – немов дірка в зубі. У дефектні зони може потрапляти вода, хімічні реагенти, органічні речовини, в результаті під фарбою почне розвиватися вогнище корозії, яке здатне спровокувати здуття і відшарування. У цих випадках проблема лікується видаленням пошкодженого покриття, зачисткою до металу, подальшою ґрунтовкою і фарбуванням.  В якості профілактики при мікроскопічних тріщинах і подряпинах рекомендується регулярне полірування, яка не дає стороннім речовинам потрапляти в шар фарби. Для ремонту дрібних сколів і тріщин краще звертатися в спеціалізовані майстерні.

7. Не слідкувати за температурою
Найбільш грубе порушення – відмивати кузов автомобіля гарячою водою зі шланга, щоб "бруд краще відставав". Окріп сам по собі несприятливо діє на лакофарбове покриття, а в місцях, де деталі виконані з різних матеріалів, які по-різному розширюються і стискається при перепаді температур, фарба може тріскатися і деформуватися. Також нерідко можна бачити, як використовують засоби для очищення і полірування під палючим сонцем. Марно чекати ефекту і на промерзлих деталях. Оптимальна температура – в середньому 20-25 градусів.