У середу, 12 вересня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) провела термінові дебати щодо закону України про освіту, передає Ukr.Media. Рішення з рекомендаціями стало досить жорстким, але ключовим аспектом в ньому є прохання прийняти всі майбутні рекомендації Венеціанської комісії щодо цього закону. На думку експертів, саме вони будуть принципово важливими для України.
Як заявив президент Петро Порошенко, Україна готова запровадити висновки комісії. Він також підкреслив, що Україна гарантує представникам нацменшин право на навчання рідною мовою, але вчити державний – обов'язково.
Рішення ПАРЄ
Зокрема, в рішенні ПАРЄ кажуть, що асамблея серйозно стурбована прийнятим 5 вересня 2017 Верховною Радою і підписаним 27 вересня 2017 року президентом України Петром Порошенком українським законом "Про освіту". На думку делегатів, закон не забезпечує право нацменшин навчатися рідною мовою і істотно скорочує їх права. Крім того, делегати заявили, що не були проведені відповідні консультації з представниками національних меншин щодо ст. 7 закону. Також ПАРЄ просить у повній мірі забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії, на розгляд якої було відправлено закон про освіту.
Втім, резолюція ПАРЄ – це "суто політичний момент", і він не вимагає від України прийняття якихось конкретних кроків, заявив народний депутат від БПП, голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв.
"Резолюція ПАРЄ за законом про освіту: не страшно. Ніяких окремих вимог, крім імплементації висновків Венеціанської комісії, – написав Ар'єв, – При цьому в резолюції наголошено на важливості знання офіційної мови і міститься заклик до сусідів, які ініціювали резолюцію в тому числі, так само ревно захищати права української меншини на їх території".
Як зазначає професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи"Олексій Гарань, найбільш радикальні поправки, які пропонувалися делегаціями сусідніх країн, були зняті
"Важливо, що в резолюції ПАРЄ все-таки йдеться про те, що меншини повинні знати державну мову і держава може вживати необхідні заходи для того, щоб забезпечити вивчення ними його", – підкреслив експерт. Надалі саме висновок Венеціанської комісії буде містити правову оцінку дій України, і поставить певну планку – де Україна повинна піти на якісь поступки, а де – ні, каже він.
Президент України Петро Порошенко на пленарному засіданні ПАРЄ висловив надію, що висновки Венеціанської комісії дозволять зняти всі суперечливі трактування цього закону, який фактично має на меті забезпечити гідне місце для всіх національних меншин в єдиному українському суспільстві". Більш того, він висловив впевненість, що висновки комісії Україна повністю запровадить
При цьому, як зазначив президент, Україна гарантує представникам нацменшин право на навчання рідною мовою, але при цьому вивчення державної мови є обов'язковим. Він підкреслив, що ситуація, коли діти, що належать до нацменшин в Україні, не володіють українською, є неприпустимою.
Те, що для України принципове значення будуть мати рекомендації Венеціанської комісії
, наголошують політичні експерти. Що ж стосується резолюції ПАРЄ, то вона стала результатом певних альянсів всередині асамблеї, зазначає політолог Володимир Фесенко.
"Проблема була в тому, що тема стосувалася дуже делікатного питання. Питання про права національних меншин, як і будь-яких правах і свободах, для Європи завжди є делікатним, і тут важко протистояти, – говорить експерт, – Я думаю, що помилка насправді була допущена спочатку. Надто поспішали з прийняттям цього закону і недооцінили ці ризики. Треба було діяти більш гнучко".
При цьому, на думку Фесенка, критика закону і конфлікт з низкою сусідніх країн не означає, що Україна повинна йти на всілякі поступки. Зараз необхідно шукати компромісний варіант, відстоюючи необхідність українізації освіти. Склалася ситуація, коли більшість випускників зі шкіл, де навчання проходить на мовах нацменшин, наприклад, угорською чи румунською, не знають української мови, відзначає експерт.
Що ж стосується рекомендацій Венеціанської комісії, то вони теж будуть містити критику окремих норм, за якою настане деяке пом'якшення українського закону про освіту, припускає Фесенко. Але в підсумку необхідно зберегти баланс між дотриманням прав нацменшин і необхідністю обов'язкового знання української мови, говорить він.
"Тези на захист викладання мовами національних меншин будуть винесені. Але, при цьому, я думаю, що Венеціанська комісія буде виходити з освітніх стандартів, які стосуються викладання і державних мов і мов нацменшин, які існують в європейських країнах. Стандарти різні, але, наприклад, у країнах Балтії та в ряді інших країн Європи ці вимоги набагато більш жорсткі, ніж в Україні", – говорить Фесенко.
Угорщина хоче переглянути Угоду про асоціацію України і ЄС
Нагадаємо, однією з країн, яка найбільш активно виступає проти нового закону України "Про освіту", є Угорщина. Глава МЗС цієї країни Петер Сиярто виступив за перегляд Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.
За даними ЗМІ, сусідня країна звернулася з проханням винести питання про українському законі на розгляд на наступній зустрічі Ради міністрів закордонних справ країн-членів ЄС.
Як стверджують джерела в Раді ЄС, запит офіційного Будапешта був прийнятий, але до ідеї перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Брюсселі ставляться скептично і кажуть, що переглядати цей, вже підписаний, ратифікований всіма державами ЄС, включно з Угорщиною, і чинний міжнародний договір практично неможливо.
На думку Олексія Гараня, ці вимоги, як і реакція Будапешта в цілому, – це популізм, спрямований, насамперед, на внутрішню політику в Угорщині. І якщо позиція Угорщини має значення, то саме ця заява Україні нічим не загрожує