За даними Міністерства оборони, у Збройних силах України нині проходить службу 23 771 жінка! передає Ukr.Media.
Серед них - 2916 офіцерів. Сьогодні 1700 жінок-військових виконують бойові завдання у зоні АТО. А 6282 жінки вже мають статус учасниці бойових дій.
Наймолодшій з українок-військових - 19 років, а найстаршій - 58. Найпопулярніші військові спеціальності серед наших жінок - морально-психологічне та медичне забезпечення. Найменше представниць прекрасної статі - серед військовослужбовців льотного складу та танкових військ.
- Найпопулярнішими в армії залишаються так звані фемінізовані спеціальності: кухарки, швачки, зв'язківці, психологині, парамедички.
Проте це не означає, що жінки займають в армії тільки цю нішу, - каже Оксана Іванців, виконавча продюсерка документального фільму про жінок-військовослужбовців "Невидимий батальйон".
- Військова волонтерка Марія Берлінська ще у 2014 році помітила, що багато жінок, які виконують бойові завдання як снайперки чи розвідниці, за документами оформлені як кухарки чи швачки. Така напівлегальна позиція на службі означала, що вони не мали ні адекватних соціальних гарантій, ні можливості для кар'єрного зростання. Тому Марія ініціювала адвокаційну кампанію "Невидимий батальйон", і на проблему жінок у армії відгукнулись суспільство та міжнародні організації.
Внаслідок цього 3 червня 2016 року Міністерство оборони прийняло відповідні зміни - перелік посад, які дозволено обіймати жінкам, розширено більше ніж на 60 позицій. Це, наприклад, такі посади, як гранатометник, сапер розмінування, командир бойової машини, кулеметник, мінометник, навідник, розвідник, старший водій, військовий перекладач. Проте досі залишаються закритими всі посади високомобільних десантних військ.
- Які ще проблеми постають перед жінками-військовослужбовцями?
- Часто держава не забезпечує жінок в армії елементарним - формою та взуттям відповідного розміру, а також білизною. Наприклад, аж на четвертому році війни Міністерство оборони врешті вирішило розробити білизну для жінок. Проте вона пошита без урахування жіночої фізіології, незручна...
Ще один момент: у нас немає спеціалізованих програм реабілітації та психосоціальної підтримки жінок, які повернулися із зони бойових дій.
Є й віковий фактор. За законом, прийняти жінку на контрактну службу можна лише до 40 років, а чоловіків - до 60. Хоча жінка в такому віці ще молода, сповнена сил, має життєвий досвід, може легко присвятити себе військовій службі та бути висококваліфікованим бійцем. Жінки, як правило, не проходять військових зборів, та їх не можуть призначити у добовий наряд. Але ж так вона знецінюється як професіонал та спеціаліст у військовій сфері!
Через вікові обмеження укладання контракту та служби в запасі в Україні дуже мало жінок-офіцерів і жодної жінки-генерала.
- Яка ситуація з жінками-військовими в інших країнах світу?
- Сьогодні у найпрогресивніших та найсильніших арміях світу жінки служать нарівні з чоловіками. Те, що жінка менш придатна до військової служби, - суспільний стереотип. Адже, за відгуками безпосередніх начальників, жінки, що несуть службу, дисциплінованіші, мотивованіші та організованіші за чоловіків.
Цікаво, що на бойових військових посадах серед жінок найчастіше можна зустріти снайперок.
Жінки дуже добре дають собі раду з обов'язками цієї професії бо вони витривалі, добре концентруються та влучно стріляють.
