Сестра  19-річного українця Павла Гриба звернулася до Ради Європи. Ольга Гриб – сестра 19-річного українця Павла Гриба, ув'язненого за політичними мотивами в Російській Федерації, написала відкритого листа до Ради Європи.

Ольга Гриб – сестра 19-річного українця Павла Гриба, ув'язненого за політичними мотивами в Російській Федерації, написала відкритого листа до Ради Європи,  передає  Ukr.Media У ньому вона наголошує на злочини проти і брата та інших українців, кримських татар, які чинить російський режим і які досі лишаються безкарними.

Текст відкритого листа на своєму сайті розмістило Постійне представництво України при Раді Європи, 

Понад 110 днів мій брат перебуває в незаконному ув'язненні в СІЗО №5 міста Краснодар у Російській Федерації. Він є наймолодшим українським в'язнем Кремля, серед яких можна згадати також Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Романа Сущенка та багатьох інших. … Єдине, у чому він завинив, – що відкрито засуджував анексію Криму і розпочату Росією війну на сході України в соціальних мережах», - пише Ольга Гриб.

Вона вказує, що у ставленні до її брата, кожного дня брутально порушуються основоположні права, захищені Конвенцією з прав людини.

«Павлу не дають приймати ліки, які життєво необхідні для його здоров'я, забороняють спілкуватися рідною мовою та бачитися з сім'єю», - вказує українка. Вона звертається до країн-членів Ради Європи з питаннями, які стосуються незаконної діяльності Кремля.

«Невже ми хочемо жити у світі, де російські спецслужби полюють на підлітків і застосовують щодо них практики сталінського терору? Невже ми закриємо очі на те, що представників цілого народу переслідують через етнічну приналежність, як це відбувається в окупованому Криму з кримськими татарами? Невже ми погодимося, щоб авторитарні режими використовували людей як заручників у геополітичних іграх? Невже ми і справді готові проміняти цінності на економічні інтереси?», - наголошує Ольга Гриб.

Вона також додає, що «Європейська конвенція з прав людини закріплює, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність і не може зазнавати безпідставного арешту». Та нагадує, що «виконувати ці та інші юридично обов'язкові договірні норми країни-учасниці Ради Європи погодилися ще після закінчення Другої світової війни, яка ледь не знищила європейську цивілізацію».