У ніч з 13 на 14 січня відбувається зустріч Старого Нового року — свята, яке з'явилося внаслідок зміни літочислення з юліанського на григоріанський календар, передає Ukr.Media.
Незважаючи на те, що зустріч Старого Нового року не вважається державним святом, багато українців із задоволенням збираються разом з сім'єю в цей день. Однак для багатьох віруючих саме Старий Новий рік більш значущий, ніж офіційний Новий рік в Україні — з 31 грудня на 1 січня. Адже Старий Новий рік пов'язаний ще з давніми традиціями та обрядами.
Саме в період, коли відбувається зустріч Старого Нового року, вирішувалися в давнину пишні застілля. Оскільки закінчувався Різдвяний піст.
Зустріч Старого Нового року супроводжувалася приготуванням максимально багатої і щедрої куті. Для цього господині додавали в неї вершкове масло і молоко (або вершки). Ці інгредієнти символізували багатство і родючість.
В Щедрий вечір, як ще іменується зустріч Старого Нового року, також прийнято готувати ритуальні страви: кутю, узвар, хліб, голубці, вареники з різноманітною начинкою, рибу, млинці з салом, пироги. Також 13 січня випікають ще хліба-символи — «Маланку» та «Василя».
Споконвіку зустріч Старого Нового року збігалася з днем Маланки (13 січня) і днем Святого Василя (14 січня). В ці дні завжди проходили масові народні гуляння, переодягання і ворожіння.
Також Старий Новий рік не обходився без традицій з вечора до ночі щедрувати по домівках, водити козу Маланку, в яку були обдаровані молоді хлопці, співати щедрівки, завзято танцювати і жартувати.
Ранок 14 січня було прийнято посівати. Так, зустріч Старого Нового року проходить з щедрими побажаннями щастя, достатку, гарного врожаю господарям будинку, які відвідують посівальники.
