І хоча традиція водити Маланку від хати до хати має язичницьке коріння – вона прижилася і в християнському світі. Зібрали для вас давні українські пісні про Маланку, які вас вразять!, передає Ukr.Media.
Святкування Маланки походить від дохристиянського звичаю, хоча за християнським календарем 13 січня не тільки Щедрий вечір, а й день преподобної Меланії. Здавна в ніч під Старий Новий рік по всій Україні ходили гурти переодягнених молодих дівчат та хлопців, які щедрували й водили "Маланку".
Маланка – своєрідний маскарад, який мав відганяти злих духів і забезпечувати людям врожай та здоров'я. Щоб людей не впізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одягали чудернацький одяг, перевертали кожухи, розмальовували обличчя, виготовляли страшні маски тощо. З плином часу традиція вратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер.
Основні дійові герої Маланки – перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт та інші.
Щороку в Чернівцях проходить "Маланка-фест"
Зараз Маланку водять хіба що на Закарпатті та Галичині, та ми вважаємо, що неповторні традиції цього свята варто відновлювати. І якщо виготовлення громіздких костюмів та масок вимагає багато часу, то вивчити народні українські пісні про Маланку значно легше. Гайда!
***
Ой господарю, господарочку,
Пусти до хати Маланочку. (2)
Наша Маланка малесенька,
Як конопелька, тонесенька. (2)
Наша Маланка не сама ходить –
Нашу Маланку Василь водить. (2)
Наша Маланка – господиня,
На ополонці ложки мила. (2)
На ополонці ложки мила,
Ложку й тарілку упустила. (2)
Ложку й тарілку діставала –
Шовковий фартух замочила. (2)
Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький. (2)
***
Наша Маланка неробоча,
На ній сорочка парубоча. (2)
Наша Маланка – ой господиня:
Ввійде до хати, наробить дива.(2)
А ложки, миски під лавкою
Припали пилом, муравою. (2)
Наша Маланка – господиня,
На ополонці ложки мила. (2)
На ополонці ложки мила,
Ложку й тарілку упустила. (2)
Ложку й тарілку діставала –
Шовковий фартух замочила. (2)
Ой повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький. (2)
Ой повій, вітре, з-за Дунаю,
Висуши фартух хоч ізкраю. (2)
Ой повій, вітре, сюди-туди,
Висуши фартух межи люди. (2)
***
Наша Маланка боса ходила,
Наша Маланка воду носила
Воду носила, роси збивала
Наша Маланка птахом літала (2)
Птахом літала, небом Блукала
Наша Маланка Бога шукала
Наша Маланка боса ходила,
Наша Маланка воду носила
Воду носила, роси збивала
Наша Маланка птахом літала.
***
Наша Маланка – господиня,
Сорок грядок – одна диня. (2)
Наїхали купці з Бару:
Добрий вечір, господарю! (2)
Ой а нам люди говорили,
Що у вас дині уродили. (2)
Сторгували тую диню
За сто рублів ще й за гривню. (2)
Поки ту диню торгували –
Нашу Маланку хлопці вкрали! (2)
***
Наша Маланка качурі пасла,
Аж поки зірка вечірня згасла. (2)
А пасучи їх, загубила,
А шукаючи – заблудила. (2)
Ой приблудила в чистеє поле –
А там Василько плужком оре. (2)
Він ані оре, ані плужить –
За Маланкою дуже тужить. (2)
Ой ти дівочко-Маланочко,
Коли до тебе приходити? (2)
Коли до тебе приходити,
Скрипки-цимбали приносити? (2)
Ой черчику-Васильчику,
Посію тебе в городчику. (2)
Та буду тебе шанувати –
По тричі на день поливати. (2)
По тричі на день поливати,
За русу косу затикати. (2)
***
Ой в Петрівочку нічка маленька,
Не виспалася наша Маланка. (2)
Наша Маланка-подністрянка
Дністром плила, ноги мила. (2)
Дністром плила, ноги мила
Та й тонкий фартух замочила. (2)
Повій, вітре буйнесенький,
Висуши фартух тонесенький. (2)
Повій, вітре, із болота,
Висуши фартух, як золото. (2)
Повій, вітре, туди-сюди,
Висуши фартух помежи люди. (2)
У ваших дверях чотири дошки,
Пустіть Маланку до хати трошки. (2)
Пустіть Маланку, будем співати,
Дасте горіхів – будем кусати. (2)
Наша Маланка подністрянка
Дністром плила, ноги мила. (2)
