В Україні спостерігається старіння материнства. На запитання  відповіли вчені Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухі Національної академії наук: провідний науковий співробітник к. е. н. Світлана АКСЬОНОВА, провідний науковий співробітник к. е. н. Людмила СЛЮСАР.

- Чи змінилися за останній час українці?

Людмила Слюсар: - Незважаючи на вплив світових процесів, українці залишилися досить традиційними в своїх цінностях. Для сучасної людини дуже важливо реалізувати себе в професійній сфері. Тим не менш сімейні цінності не відійшли на другий план. За даними соціологічних опитувань, для українців на першому місці все-таки стоїть сім'я. На питання "чого ви найбільше хочете в житті?" більшість молодих людей відповіли: сімейного щастя, інформує Ukr.Media.

За цим йдуть інші цінності - бажання професійного росту, кар'єра, навчання, свобода самовираження і так далі.

Добровільна відмова від дітей

- Які процеси в українському суспільстві викликають тривогу, а які радують?

Л. С.: - З одного боку, для сучасної людини відкриваються великі можливості для самореалізації, вільного вибору. В той же час це не завжди поєднується з відповідальністю в плані батьківства. Є певний дисбаланс: з одного боку, ми вільні у виборі форми шлюбів, форми сімейних стосунків, але не завжди це сумісно з відповідальністю по відношенню до своїх близьких і дітей.

Світлана Аксьонова: - Є таке явище, як чайлдфрі, інтерес до якого зараз посилюється. В Україні вона поки не набула великих масштабів, але про нього постійно кажуть. Чайлдфрі - це добровільна бездітність, коли фізіологічно здорові молоді люди свідомо відмовляються від народження дитини.

Радує те, що 96% опитаних сказали, що діти для них є важливою цінністю.

- Тенденція чайлдфрі буде розвиватися далі?

С. А.: - Є така небезпека. Дуже часто про це кажуть. Портрет представника чайлдфрі досить привабливий. Це, як правило, успішна людина, добре заробляє, багато подорожує. Вона бажана для будь-якого роботодавця, тому що не буде відволікатися на сім'ю і турботу про дітей. Роботодавець охоче візьме таку людину, її матеріально заохочувати. І цей процес покотиться як сніжний ком. Ось де небезпека.

- Яка реальна картина по народжуваності в нашій країні?

С. А.: - У 1990-х роках спостерігалося стійке зниження народжуваності. Свого мінімуму воно досягло в 2001 році, після чого почалося зростання. Аж до 2013 року. Зараз народжуваність поступово знижується.

У 2017 році народилося 364 тисячі дітей (це дані Державної служби статистики без урахування АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей). Для того щоб було з чим порівняти: навіть в 2014 році і навіть без урахування Криму народилося 446 тисяч дітей.

- Якщо порівняти з Європою?

С. А.: - Показник сумарної народжуваності в Європі вище, ніж в Україні, але ненабагато. В Україні сумарний коефіцієнт - 1,4 дитини. Приміром, у Швеції це 1,8. Тобто у нас на 10 жінок припадає 14 дітей, а на 10 жінок у Швеції - 18 дітей. Різниця є, але не настільки різна. У Швеції теж не досягнуто рівня простого відтворення населення. Щоб його досягти, на 10 жінок має бути 22 дитини. При такому показнику населення не буде зростати, але і не буде зменшуватися. У всіх європейських країнах народжуваність нині нижче цього рівня.

Гроші не головне

- Які фактори впливають на рівень народжуваності?

С. А.: - чисельність народжених впливає так звана демографічна хвиля. Вона проявляється в тому, що народжені в 1990-х роках - у період різкого зниження народжуваності - зараз вступають у свій активний дітородний вік. Але це покоління порівняно з попереднім нечисленим, та вони не можуть забезпечити велику кількість народжень.

Але є й інші фактори. Тут і питання політичної нестабільності, і невпевненість молодих людей у завтрашньому дні.

- А матеріальні чинники?

С. А.: - Безумовно впливають, але... Згідно з результатами соціологічних опитувань, на питання "що заважає мати бажане число дітей" респонденти перш за все відповідали: низький рівень заробітної плати, матеріальні труднощі. Питання поставили інакше: уявіть, що ви виграли в лотерею велику суму грошей, куди ви її направите? Тільки 8% респондентів відповіли: народимо дитину.

Л. С.: - Є таке поняття, як потреба в дітях, кількісно визначається бажаним кількістю дітей. Наприклад, це число - дві чи три дитини, але подружжя відкладають це із-за поганого матеріального становища. Та фінансове стимулювання може підштовхнути до народження ще однієї дитини.

Але якщо сім'я націлена на однодітність, а таких, за нашими оцінками, 15%, ніяка сума не змусить їх змінити своє рішення.

С. А.: - Згідно з опитуваннями, близько 50% респондентів заявили про бажання мати двох дітей в сім'ї. Як правило, 10-12% відповідають, що хочуть мати трьох дітей. І зовсім маленька частина опитаних - 2-3% - хотіли б мати у своїй родині четверо дітей або більше. Все-таки у нас суспільство більше налаштоване на 2-дітну сім'ю.

Пізній шлюб - світова тенденція

- Раніше як було: дівчинка закінчила школу, вийшла заміж, народила дітей. Зараз змінилася ця тенденція в віковому аспекті?

Л. С.: - Підвищення віку вступу в шлюб - світова тенденція. Україна не виняток. Якщо взяти 2017 рік, то перший шлюб середньостатистичної пари - жінки 25 років, а чоловіки-близько 28 років. З 2000 року відсоток жінок, які вступили в шлюб у віці до 20 років, скоротився в два рази - з 40 до 20%. Проте якщо порівняти нас з Європою, то в більшості країн перший шлюб у жінок полягає в 30 років або пізніше.

- А перша дитина?

С. А.: - В Україні спостерігається старіння материнства. Час народження першої дитини відсувається на старший вік. За даними 2017 року, середній вік матері при народженні первістка для жінок - 25 років. Раніше найбільш активними в дітородному відношенні вважалися жінки у віці 20-24 років, у них спостерігалися найвищі показники народжуваності. Зараз найвища народжуваність спостерігаються у жінок 25-29 років.

Але якщо взяти, наприклад, Ірландію, то в цій країні середній вік матері при народженні первістка - 32 роки. На думку європейців, пізно народжувати - це мало не в 50 років. А в Україні вже 30 років вказують як вік, в якому пізно народжувати первістка.

Це цікаво

Темпи зростання населення планети знижуються

- Яку кількість населення зможе витримати планета?

С. А.: - Мені подобається така точка зору, що наша планета при розумному використанні і підході може витримати скільки завгодно.

Л. С.: - А я не згодна. Є межа. Справа в тому, що раніше люди приходили до цього спрощено. Вважали, що треба осушити болота, пустелі окропити. Виявилося, це зовсім не так. Коли ми осушуємо болота - зникають малі річки. Якщо зрошуємо пустелі - запаси прісної води виснажуються. Загалом же очікується, що зростання населення Землі до 2100 року припиниться. Але як це все буде відбуватися?

С. А.: - Фактом залишається те, що темпи зростання населення Землі, в глобальному відношенні, зараз істотно знижуються.

Л. С.: - Так. Знижується народжуваність навіть в мусульманських країнах.

В тему

Проблема пізнього дорослішання

- Дійсно у сучасної молоді пізніше подорослішання? Вони не хочуть взяти на себе відповідальність, жити окремо від батьків...

Л. С.: - Так, у сучасної людини довший період навчання, отримання спеціальності. Але тим не менш молоді люди більш пристосовані до сучасного швидко мінливого світу. І дійсно, західні вчені звернули увагу: молоді люди частіше стали жити в сім'ї батьків. Але у нас це і традиція, і житлова проблема. Лише 5% молодих людей до 30 років живуть окремо від сім'ї і батьків.

С. А.: - Є поняття в сучасному світі - фізіологічне та соціальне дорослішання. У 2017 році 530 дівчаток у віці 15 років і молодше народили дітей. Тобто фізіологічно вони були готові до зачаття, виношування і народження дитини. Але чи можна вважати їх дорослими?

А соціальне дорослішання відсувається на старший вік. Воно визначається не тільки окремим проживанням від батьків, але і комплексом того, що дозволяє людині бути повністю самостійним у суспільстві, забезпечувати себе всім необхідним. Це рівень освіти, професія, самореалізація людини.