Днями Президент Петро Порошенко підписав закон «Про стимулювання діяльності фермерських господарств». Документом серйозно змінюється уклад роботи тих, хто працює на селі, їм вносять зміни до Податкового кодексу, а також у 4 закони:
- «Про фермерське господарство»,
- «Про державну підтримку сільського господарства України»,
- «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,
- «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Українці, що працюють на своїй землі, відтепер можуть отримати статус фермерів, можливість легально продавати свою продукцію і право на пенсію. Влада намагається зупинити втечу аграріїв країни (на заробітки до Європи) і відхід в тінь тих господарів, які залишилися на батьківщині, інформує Ukr.Media.
Тіньові ферми
Тінізація фермерського сегмента просто колосальна: в овочівництві вона перевищує 80%, у виробництві м'яса - 60%, молока і молокопродуктів - 40%. І вона не перестає рости.
За даними ДФС, в 2015 році в обробці сільгоспвиробників-платників податку ІV групи перебувало 39,2 мільйонів га, а в 2016 році площа скоротилася до 18,5 мільйонів га. При цьому самі фермерські площі, зрозуміло, нікуди не зникли, просто перестали оформлятися договори оренди, та землі, що знаходяться в офіційній обробці, скоротилися більш ніж у 2 рази.
Згідно з оцінкою Світового банку, в тіні фактично обробляється понад 12 мільйонів га землі, тобто не менше 30% загальної площі.
На даний момент власники наділів масово відмовляються від укладання офіційних договорів оренди з сільгоспвиробниками, так як це дозволяє їм вижити в сучасних умовах і зберегти прибуток за рахунок відмови від сплати податків. У результаті держбюджет недоотримує близько 16 млрд грн., і як раз це і хоче виправити влада закону «Про стимулювання діяльності фермерських господарств».
Фермерські сім'ї
Щоб зробити умови роботи на агроринку привабливими для власників земельних ділянок, їм пропонують працювати напряму, без посередників. Закон дає можливість жителям села легалізуватися у формі підприємницької діяльності сімейного фермерського господарства та стати платниками єдиного податку четвертої групи за умови обов'язкової відповідності всім критеріям:
- заняття виключно вирощуванням і відгодівлею сільськогосподарської продукції;
- проведення своєї діяльності за місцем податкової адреси;
- не використання праці найманих працівників;
- членами фермерського господарства фізичної особи-підприємця можуть бути тільки члени його сім'ї;
- розмір земельної ділянки повинен бути не менше 2 га і не більше 20 га.
«До прийняття цього закону сільські родини, навіть створивши сімейне фермерське господарство, не могли ставитися до тієї чи іншої групи платника податків і, відповідно, не мали можливості використовувати переваги спрощеної системи оподаткування», - пояснив нововведення керуючий партнер Міжнародної юридичної компанії Kodex Євгеній Ковтуненко.
За його словами, новий підхід може дати поштовх до виведення з тіньового сектора саме сімейних фермерських господарств, які раніше були змушені збувати свою продукцію неофіційно без сплати податків і отримання в майбутньому гідної пенсії.
«До переваг для звичайного жителя села здійснювати легальне господарювання можна віднести можливість виходити на організовані аграрні ринки і реалізовувати власну продукцію за ринковими цінами, а також отримувати державну допомогу як учасника цільових програм», - вважає Ковтуненко.
З ним погодився і керуючий партнер юридичної фірми Braxton Павло Мороз.
«Цей закон дозволяє всім громадянам, які займаються невеликими агропромислами, наприклад, працюють на своїй землі, отримати офіційний статус фермерів. Він дозволить таким підприємцям абсолютно легально продавати їх продукцію, отримувати соціальний захист і врешті-решт право на пенсію, що для багатьох є важливим і принциповим», - сказав він.
Одним з цікавих нововведень закону є можливість створювати сімейні фермерські господарства без отримання статусу юридичної особи. До введення даної норми фермерські сім'ї знаходилися у нерівних конкурентних умовах.
Закон хороший, але виконуватися не буде
Втім, фермери, які вже давно займаються фермерським господарством, скептично оцінюють перспективу впровадження нового закону. Вони звертають увагу на дві головні загрози - нав'язливість перевіряючих органів і невиконання державою своїх обіцянок.
«Закон хороший, але і що з того? Як він буде виконуватися? На місцевому рівні закони не діють. У нас фіскальні органи ніколи не працюють в правовому полі. Податкова міліція не мала права ходити по фермерським господарствам «колядувати», але все одно ходила, навіть після того, як її законодавчо скасували. Навіщо селянину оформляти фермерство, якщо до нього почнуть ходити «колядники»? Так його «ні» і податківці його «не бачать», - обурився президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак.
За його словами, має змінитися покоління, щоб люди перестали боятися державних органів і платити хабаря і незаконні побори. На виконання нового закону він не вірить.
«Дурнів немає. Люди не хочуть йти в фермерство, тому що вони розуміють, що це ризик, що це обман. Закони не працюють! Кругом треба багато платити. Обіцяні на цей рік мільярд дешевих кредитів у 1,5-2% річних на підтримку фермерських господарств ми так і не отримали. Кредити ми беремо 30-32%!» - підкреслив фермер Черкаській області Василь Драч.
Міжнародна практика
У різних країнах вживаються різні заходи для стимулювання фермерства та виведення його з тіньового сектора. Наприклад, у США запроваджено інструмент страхування ризиків - у зв'язку з ризиками втрати через негоди або хвороби худоби фермери на законодавчому рівні мають право отримати від держави страхові компенсації.
«У Франції є високорозвинена мережа профспілок, яка стежить за умовами праці фермерів і збереженням мінімального рівня доходів навіть у разі неврожаю чи природних катаклізмів. При розрахунку суми доходу, які підлягають оподаткуванню, беруться до уваги середні показники вартості продукції, яку виробляє фермер, витрат, які він має, а також загальна врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність худоби», - навів інший приклад Євгеній Ковтуненко.
У Нідерландах серед субсидій, які може отримати фермер, існує програма гарантування частини позики, яку може взяти на себе держава. Претендувати на цю програму можуть молоді фермери до 39 років. Її мета - залучення молодих підприємців у сільське господарство.
Таким чином, Україна поки ще далека від передових країн в цьому питанні. Вона запропонувала своїм селянам заплатити податки і отримати за це мізерну пенсію в майбутньому.
