Влада Польщі вирішили депортувати багатодітну сім'ю з України, яка переїхала в польське місто Лігниці в 2015 році з міста, розташованого на східному кордоні, поблизу Криму, інформує Ukr.Media.
Місцеві чиновники пояснили своє рішення тим, що українці "не ходять до своїх сусідів на каву".
У родині Копищиків - десять дітей. Вони виїхали в Польщу після початку війни, батьки знайшли роботу, а діти пішли в польську школу.
Жодних зауважень до сім'ї не було, але через чотири роки польські власті заявили про відсутність асиміляції. Сім'ї офіційно заявили, що вони до 30 червня 2019 року (це день закінчення навчального року) повинні добровільно покинути країну.
Нібито держслужбовці розпитували сусідів багатодітних українців про те, чи спілкуються вони і приходять на каву. Поляки відповідали негативно, що стало підставою для депортації.
Також повідомляють, що у родини сплив термін дії посвідчення про тимчасове перебування в Польщі.
«Термін дії тимчасового посвідчення особи іноземця, виданого комендантом прикордонного поста в Легниці через заяву про надання статусу біженця, виданий іноземцями, закінчився. Крім того, було встановлено, що іноземці не покидали Польщу після отримання рішення про відмову в наданні статусу біженця та про відмову в наданні додаткового захисту», - повідомила працівниця польської прикордонної служби Йоанна Конєчняк.
Олена Копищик запевняє, що за тиждень до цього вона звернулася до воєводи за продовженням дозволу на тимчасове перебування, однак відповіді наразі не отримала.
Інформація про депортацію родини спровокувала в місті громадський резонанс. Капельмейстер Центру культури в Лігниці Пьотр Буджяновскі вже зареєстрував петицію з проханням анулювати депортацію для української родини з десятьма дітьми.
«Я читав документи від прикордонників, причиною відсутності асиміляції було те, що вони не йдуть до своїх сусідів на каву. Я не знаю як ви, але я також не ходжу до сусідів на каву», - розповів ініціатор акції підтримки Пьотр Будзяновський.
Самі Копищики стверджують, що ж хотіли залишитися в Польщі назавжди.