Все більше центробанків по всьому світу замислюються про пошук екологічних способів утилізації старих банкнот. Але загальносвітовий тренд поки обходить Україну стороною. Якщо у багатьох державах подрібнені гроші використовують як вторинну сировину, то в нашій країні відходи пресують і відправляють на звалище промислових відходів, інформує Ukr.Media.
Єдина «екологічна» міра, якою може похвалитися український Нацбанк, - заміна купюр дрібних номіналів на монети, що істотно продовжує термін служби грошей. Хоча у світі використовуються куди більш передові технології.
У Казахстані, наприклад, старі банкноти відправляють на одну з ТЕЦ біля столиці, отримуючи після спалення додаткову електроенергію. Німці роблять з них добрива, а в Японії порубану готівку використовують для виробництва будівельних матеріалів.
У Румунії ж з подрібнених купюр взагалі навчилися робити сміттєві баки. Румунський центробанк до того ж випустив в обіг полімерні гроші, які служать на порядок довше паперових. Та й переробляти такий матеріал значно простіше. Пластикові банкноти використовують зараз центробанки Англії, Австралії, Ізраїлю, Канади, Бразилії та Сінгапуру. До речі, останні два запустили полімерні гроші не стільки з екологічних, скільки суто утилітарних міркувань: висока вологість приводить в непридатність паперові купюри за лічені місяці.
Україна ж поки переходити на пластикові гроші не поспішає: у нас вирощують підходящий для паперових банкнот льон, а також є необхідна для виробництва спеціального паперу целюлоза. А виробляють папір для майбутніх гривень на Малинській фабриці.
