Початок великого шляху від роумінг рабства до всеосяжної мобільної волі.

З 2020 року українські мандрівники зможуть дешево розмовляти з друзями по мобільному, перебуваючи в 5 країнах колишнього СРСР. Не потрібно їм буде побоюватися і багатотисячних рахунків від оператора за мегабайти завантажених в інтернеті даних. Все це стане можливим, коли Україна, Білорусь, Молдова, Азербайджан, Вірменія і Грузія, що входять до Східне партнерство (СП) підпишуть угоду про вільний роумінг, інформує Ukr.Media.

Втім, це лише початок. Адже на черзі укладення аналогічних угод з країнами Євросоюзу. Останній вже скасував плату за роумінг усередині держав — учасниць співдружності. Громадяни цих країн, подорожуючи всередині ЄС, не платять за вхідні дзвінки і користуються своїми «домашніми» тарифами.

Домашня робота з сусідами

Про намір домовитися з Євросоюзом про скасування плати за роумінг Україна домовилася ще 2 роки тому. Не проти і Європа. Але перед тим, як приступити до реалізації амбітного проекту, наша країна разом з п'ятьма зазначеними колегами повинна підписати угоду про вільний роумінг. Що не так вже просто — державам належить виконати величезний обсяг нормативної роботи.

За словами керівника програми EU4Digital Артураса Пилипониса, детальний план по впровадженню вільного роумінгу вже існує. Але названим державам спочатку потрібно гармонізувати свої нормативні бази з європейським законодавством.

Два роки тому Україна заявила про свій намір домовитися з Євросоюзом про скасування плати за роумінг. Але спочатку нашій і ще п'яти країнам доведеться зробити «домашню роботу» серед учасниць СП.

Тому розраховувати на підписання угоди про вільний роумінг з Європейським союзом поки рано, додав зі свого боку керівник відділу програм допомоги «Економічне співробітництво, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище» представництва ЄС в Україні Йоганнес Баур.

Правда, не всі в Європі готові терпляче чекати, поки бюрократи напишуть всі необхідні папери. Польща, яка входить до ЄС, заявила про готовність скасувати роумінг з Україною вже до кінця 2019 року. Це й не дивно, адже за оцінками компанії Selectivv, в Польщі постійно перебувають близько 1,27 млн українських заробітчан.

Важливий тест

Тим не менш, проблему дорогого зв'язку закордоном вирішити не так-то просто. Для того і потрібен тестовий запуск вільного роумінгу між 6-ма державами. Річ у тому, що великої вигоди від його запуску українські абоненти не отримають.

За даними Національної комісії регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), трафік між країнами Східного партнерства не такий вже великий. У структурі операторських доходів від роумінгу він займав всього 7% за підсумками 2016 року.

Побічно цю оцінку підтвердили в компанії «ВФ Україна» (Vodafone). У прес-службі оператора відзначили, що найбільша кількість абонентів користується роумінгом в країнах, що межують з Україною. І «на зазначені шість держав разом узятих припадає не більше 10% від загальної кількості роумерів».

Однак перераховані країни-партнери, впровадивши вільний роумінг між собою, зможуть ґрунтовно підготуватися до наступного кроку. Це — аналогічна угода з Європейським Союзом. А значить, освоять процедуру зниження роумінгових тарифів і ставок міжнародного інтерконекту, а також механізм міжнародних договорів.

Ціна питання

НКРЗІ раніше оприлюднила середньозважені роумінгові ціни українських операторів. Вартість однієї хвилини розмови становила близько 4,5 грн., а одного мегабайта — 0,6 грн. Телеком-регулятор прийшов до висновку, що такі розцінки не перевищують граничні роумінгові тарифи в ЄС — 0,19 євро/хв і 0,20 євро/МБ. Але українцям, які звикли до зовсім інших цифр, хотілося б отримати більш лояльні умови.

Найбільші учасники ринку зовсім не проти. Але кажуть, що тарифи для абонентів — лише вершина айсберга.

«Інтеграція України в єдиний цифровий ринок ЄС не обмежується лише модернізацією роумінгових тарифів. Вона вимагатиме застосування на телеком-ринку України правил, чинних для європейських операторів», — заявив директор по регуляторному забезпеченню «Київстар» Олександр Когут.

Крім гармонізації законодавства та лібералізації ринку, потрібно провести двосторонні переговори з телеком-операторами ЄС. Мета — взаємне зниження оптових ставок на завершення міжнародного трафіку (інтерконект). Тільки після цього українські оператори зможуть надавати своїм абонентам роумінг за тарифами, рівним або близьким до «домашніх», зазначив експерт.

За його словами, в ЄС понад десять років зменшували паралельно ставки за завершення трафіку в своїх мережах. А зараз між Україною і країнами ЄС ставки інтерконекту — не паритетні.

Наприклад, у 2016 році НКРЗІ в односторонньому порядку знизила міжнародну ставку інтерконекту. Тобто, іноземцям стало дешевше дзвонити до України і користуватися міжнародним роумінгом на території нашої країни. Що, крім іншого, призвело до зменшення валютних надходжень до України. Але не спонукало зарубіжних телеком операторів зробити такий же крок, констатував представник «Київстару».

Що таке Єдиний цифровий ринок?

«Переваги єдиного цифрового ринку — це використання цифрових продуктів і послуг без кордонів», — розповіла експерт у сфері цифрової економіки Олена Мініч.

І додала, що під цим поняттям слід розуміти єдині стандарти цифрових ідентифікаторів для населення в різних державах. Єдині технологічні та юридичні правила використання і «поведінки» в цифрових просторах. А також єдині правила захисту персональних даних. Цьому повинна передувати гармонізація законодавства щодо відповідальності сторін, залучених в процес збору, надання, процесингу, зберігання будь-яких цифрових даних і операцій.

За її словами, в Україні ще чотири-п'ять років тому потрібно було прийняти закон про електронні комунікації. А також про технологічну нейтральність, який би дозволив мобільним операторам, які отримали радіочастоти, самостійно вирішувати, які технології на них розвивати. Ще треба було б змінити статус Національної комісії регулювання зв'язку та інформатизації, зробивши його незалежним від усіх вертикалей влади, підкреслила Олена Мініч.

«Гармонізація цифрових ринків призведе до посилення конкуренції, що означає поліпшення онлайн-послуг за більш вигідними цінами та з великим вибором», — упевнений глава представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі. За його словами, такі кроки залучать інвестиції, збільшать торгівлю і зайнятість, сприяють соціально-економічному розвитку країни.