Що особливого було під час тестування, скільки студентів зарахують на навчання за рахунок держбюджету і хто має пільги.

Ми вирішили з'ясувати найбільш хвилюючі питання, що стосуються майбутнього вступу до ВНЗ — що особливого було під час тестування, як його здали, скільки студентів зарахують на навчання за рахунок держбюджету, хто має пільги при вступі до університетів.

Успіхи та поразки

Поки ті, хто складав тести в основній сесії, дізнаються свої результати і аналізують їх, багато майбутніх студентів готуються до тестування у додатковій сесії, яка пройде з 26 червня по 12 липня.

За результатами основної сесії ЗНО, як повідомили в УЦОЯО (Український центр оцінювання якості освіти), виявилося, що найголовніший тест, без сертифіката за яким не поступиш ні в один вуз, — українську мову та літературу — не здали 53, 6 тис. осіб або 16 % від усіх, хто проходив це тестування. У минулому році українська мова та література виявилися провальною для 47 тис. абітурієнтів або — 14% тих, хто складав тест, інформує Ukr.Media.

Поріг (мінімальний прохідний результат) з цього тестування залишився на торішньому рівні — 23. Максимальні 200 балів з 200 можливих отримали 17 абітурієнтів. Примітно, що два кращих результати отримали дівчата з Донецької обл. — учениці Волноваської загальноосвітньої школи № 5 Анастасія Денисенко та 69-ї школи Маріуполя Софія Персани. Хоча Донбас не належить до регіонів, де найбільше знають українську мову, дівчата переконали, що знанням стереотипи — не перешкода.

З математики поріг складає 11 балів. Не здали тестування 28 215 випускників або 18,17%. Максимальні 200 балів отримали 98 осіб.

Фізика — поріг дорівнює 13 балам. Не склали тести 3204 абітурієнти або 14,97%. 200 балів ніхто не отримав.

Іноземні мови — поріг становить 19 балів. Тест з англійської «завалили» 11 583 людини (12.7% абітурієнтів), з німецької — 402 особи (20.6%), з французької — 68 осіб (12.3%), з іспанської — 19 осіб (16.67%).

Біологія — поріг — 23. Не здали 6 759 осіб або 8.89%.

Історія — пороговий бал становить 27. Не склали тести — 36 079 осіб або 16%.

Географія — поріг становлять 26 балів. Не здали 7 823 особи або 10%.

Хімія — поріг встановлений на рівні 16-ти балів. Не здали 1 872 людини або 14%.

Не обійшлося на ЗНО без «ляпів» — одне з тестових завдань з історії України виявилося помилковим, і правильної відповіді на нього не було в принципі. Як пояснили в УЦОЯО, у завданні № 42 треба було визначити фото із зображенням Георгіївської церкви Видубицького монастиря. Але серед варіантів відповіді цього фото не було — була Свято-Покровська церква (с. Сутківці Хмельницької обл.), П'ятницька (м. Чернігів), Катерининська (м. Чернігів) та Церква Святого Пантелеймона (с. Шевченкове Івано-Франківської обл.).

«Через технічне упущення при підготовці до друку сертифікаційної роботи замість фото Георгіївської церкви Видубицького монастиря помилково наведено фото собору Святої Великомучениці Катерини (Катерининська церква) в м. Чернігів», − заявила прес-служба центру. — На позачерговому засіданні встановлено, що одне з завдань тесту зовнішнього оцінювання з історії України, яке абітурієнти проходили 4 червня, не має правильної відповіді».

У зв'язку з цим прийнято рішення зарахувати всім учасникам основної сесії ЗНО з історії України 2019 року по одному балу за завдання № 42.

А один з учасників ЗНО з Сум, як припускають в поліції, — через погані результати тестування наклав на себе руки, вистрибнувши з вікна власної квартири на п'ятому поверсі.

ЗНО — демотиватор навчання

Поки майбутні абітурієнти обмірковують свої результати тестування, соцмережі «гудять» про якості самого ЗНО.

«Про необхідність серйозного реформування (не скасування, а реформування) я не втомлююся говорити і писати з 2014 року, — написав на своїй сторінці в acebook екс-директор УЦОЯО Ігор Лікарчук. — Слава Богу, що про цю проблему починають говорити і політики. Система не може ефективно функціонувати в моделі 2006-2008 років тринадцять років поспіль. Вона стала ворожою до учнів, які здають ЗНО. Вона нівелює активну розумову діяльність учнів».

А політик Микола Томенко ретельно розклав по поличках своє бачення проблем ЗНО.

«Упевнений, нинішня система ЗНО потребує докорінного реформування, — написав він. — 1. Зміст. Питання в тестах орієнтують абітурієнта на зазубрювання дрібних і несуттєвих фактів або цифр (історія України), двозначних оцінок (українська література) тощо 2. Репетитор з ЗНО. Нинішня система створила дику ситуацію, через яку батьки приречені в останніх класах оплачувати репетиторів, і орієнтувати школярів на вивчення тестів, а не навчання в школі. 3. Два сорти навчальних предметів. Домінування предметів, за якими складають ЗНО призводить до нехтування вивчення інших предметів, особливо в останніх класах школи. ЗНО — все, школа — ніщо. Визначення «ціни» атестата за навчання в школі тільки до 10% повністю демотивує навчання в школі. Пропозиції:. 1. Перегляд змісту ЗНО. 2. Виділення двох рівнів ЗНО: наприклад, українська мова та література для гуманітарних і технічних дисциплін. 3. Можливе об'єднання декількох предметів у єдине ЗНО для визначення не стільки рівня фактологічного — стільки творчих знань. «Ціну» атестата потрібно збільшити. Загалом, ситуація щодо подальшої реформи ЗНО має стати предметом обговорювання не лише вузького кола чиновників, але і викладачів ВНЗ, учителів шкіл, батьків та учнів».

У свою чергу, міністерка освіти і науки Лілія Гриневич визнала, що ЗНО потребує змін. За її словами, для достовірного оцінювання потрібні завдання, що визначають рівень компетентності, а не просто тести. Але для їх написання в Україні поки що бракує фахівців.

«Україна в минулому році взяла участь в PISA, — сказала міністерка. — Це найбільш авторитетне міжнародне порівняльне дослідження успішності 15-річних учнів. Їх завдання жорстко компетентні. Коли оголосять результати, ми зрозуміємо, як наші діти виконували ці завдання і на якому ми місці в світі. Мистецтво написання компетентних завдань — це як мистецтво писати вірші»

Л. Гриневич уточнила, що систему оцінювання знань будуть міняти паралельно з введенням нового державного стандарту освіти.

Скільки візьмуть бюджетників

Міністерство освіти і науки підготувало проєкт постанови про обсяг держзамовлення у ВНЗ у 2019 році. Поки що він — в стадії затвердження.

«Постанова щодо обсягу державного замовлення ще не прийнята, але його проєкт розглядається в центральних органах влади, — заявила міністерка освіти і науки Лілія Гриневич. — Він підготовлений, і обсяг державного замовлення на бакалавра в цьому році буде орієнтовно на 1% більше, ніж торік. Ми не зменшуємо державне замовлення на бакалавра. Але ми його трохи по-іншому сконструювали: збільшили кількість державного замовлення на технічні спеціальності та зменшуємо кількість місць державного замовлення на кон'юнктурні спеціальності, такі як право, менеджмент, економіка».

Нагадаємо, що, за підсумками вступної кампанії 2018 року, 51,252 тис. абітурієнтів були зараховані на навчання за рахунок коштів держбюджету.

Хто отримає пільги

За підсумками співбесіди мають право вступати до українських вишів три категорії абітурієнтів, а за результатами вступних іспитів — вісім.

Право на вступ за співбесідою мають:

  • люди з інвалідністю внаслідок війни;
  • деякі категорії осіб, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи і яким право на отримання таких пільг надано законом;
  • особи з інвалідністю, які не можуть відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров'я та соціального захисту населення).

Вступити за результатами іспитів можуть:

  • ті, хто визнано потерпілими учасниками революції гідності, учасниками бойових дій;
  • діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування;
  • ті, кому за рішенням регламентної комісії відмовлено в реєстрації для участі в ЗНО у 2019 році через неможливість створення спеціальних умов (наприклад, якщо немає можливості обладнати місце для здачі ЗНО інваліду);
  • ті, хто у 2019 році не брав участі в основній або додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання з визначених предметів через захворювання чи патологічний стан, зазначений в Переліку захворювань і патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
  • ті, хто проживають на тимчасово окупованій території (не зареєстровані як внутрішньо переміщені особи) або переселилися з неї після 1 січня 2019 року;
  • громадяни України, які проживають на території, на якій проводяться заходи з забезпечення національної безпеки і оборони;
  • звільнені з військової служби (у тому числі демобілізовані), починаючи з 1 грудня 2018 року;
  • громадяни України, які в рік вступу здобули повну загальну середню освіту закордоном (за умови надходження контракт).