У суперечці навколо золотого рудника на схилах гори Сакдрісі в Грузії взята пауза. Тбіліський міський суд нещодавно скасував рішення міністерства культури, яке позбавило родовище статусу пам'ятки культури. Тепер подальша доля Сакдрісі-Качагиани - найдавнішого в світі золотого рудника (як стверджують археологи з німецько-грузинської експедиції, які працювали на його розкопках) - залежить від того, чи вдасться досягти компромісу і врівноважити інтереси археологів і промисловців.
Рудник розташований на території Дманіського муніципалітету, відомого археологічними знахідками. Там були виявлені останки стародавніх людей, сліди стоянок і знаряддя праці. Знайдений в цьому районі череп (точніше, його анатомічні особливості) поставив під сумнів правомірність виділення Homo habilis, Homo erectus і інших стародавніх людей як окремих видів. Там же були знайдені і штольні, в яких тисячі років тому добували золото.
Як розповіла керівник археологічної експедиції Ірина Гамбашидзе (Інститут археології Національного музею Грузії), штольні були випадково виявлені геологами ще у 80-ті роки минулого століття. Пізніше, у 2000-ті роки, там були організовані розкопки з участю фахівців з Грузії і ФРН. «Наша експедиція працює над цим пам'ятником з 2004 року. Це міжнародна дослідницька група, в яку входять фахівці з Музею гірничої справи Німеччини, Рурського університету, Німецького музею гірничої справи в Бохумі. Ми встановили, що тунелі в золотому руднику, йдуть на глибину до 30 метрів, датуються другою половиною 4-го тисячоліття до н.е. Ретельні лабораторні дослідження однозначно показали, що це саме золотий рудник. І на сьогодні це найдавніша в історії людства золота копальня», - говорить Гамбашидзе.
Первинний видобуток золота йшов в Сакдрісі. Вторинні роботи - подрібнення, промивка - проводилися в стародавньому поселенні, яке знаходиться на іншому березі річки Машавера. Відстань між ними становить приблизно один кілометр.
Як саме добували золото, продемонстрували самі дослідники, повторившие метод, яким користувалися стародавні люди. «Стіну родовища сильно нагріли за допомогою вогню, потім залили водою, откололи шматок руди, розмільчили в крихту, промили від пилу, і ми всі стали свідками виявлення найдрібніших частинок золота...» - розповів заступник директора Інституту металургії Давид Сахвадзе. Археологи при цьому застосовували знайдені в штольнях знаряддя праці - молоти з базальту з деревними рукоятками, камені з виїмками, в яких дробили руду.
За оцінками грузинських геологів, тут залягає близько трьох з половиною тонн золота, ринкова ціна якого становить до 150 мільйонів євро.
