Уроки Придністров'я: Понад 20 років лівобережну частину Молдови не визнає ніхто, крім Москви

Понад 20 років тому в Придністров'ї розіграли схожий сценарій, як зараз на Донбасі. Конфлікт на мовній основі, війна, російська "підтримка" і так звані "миротворці". І ось уже майже чверть століття заморожений конфлікт між офіційним Кишиневом і Придністров'ям.

Лівобережну частину Молдови як самостійну республіку не визнав ніхто, крім Москви. Тут – Радянський Союз у найкращих і найгірших своїх проявах. У Придністров'ї все ще прогресує стара хвороба – "синдром радянських бабусь". Тих самих, які в цьому році агонізували в Криму. А тут за всі роки вони виростили цілі покоління, які захищають сепаратизм.

29-річний таксист Вадим із Придністров'я в Кишинів їздить на роботу через день, тому що в рідних Дубоссарах ніде влаштуватися. Немає тут університетів з визнаними дипломами, місць для дозвілля або туристичних об'єктів. А тим, кому пощастило влаштуватися, не пощастило із зарплатами. Однак це Вадим проблемою не вважає. Каже – зате в Придністров'ї найкращі пенсії і за газ платять 1200 рублів на рік, а не щомісяця, як в опалювальний сезон на Правому, європейському березі Молдови.

Вадим навіть не уявляє, про який гордієвий вузол говорить. "Люди платять, але так виходить, що ці гроші там так і залишаються. У Тирасполі є фонд, де ці суми акумулюються і потім повертаються у вигляді зарплат – круговий ланцюжок", – розповідає Олександр Зубко, правозахисник громадської організації Promo-LEX.

А значить, за газ так звані придністровці просто не платять. Хоча в цілому, на підприємства, які там ще залишилися, ПМР використовує блакитного палива майже стільки ж, скільки і Правобережна Молдова, – мільярд кубометрів.

За 24 роки незалежності невизнаної тут накопичили боргів на свій 10-річний бюджет – майже 5 мільярдів доларів. "Вони руйнують економічні реалії, вони створюють цей величезний борг, і ніхто не знає, як вирішити це питання. Я сподіваюся, що не тільки саме Придністров'є, а вже скоро і Москва зрозуміє, що більше не можна субсидіювати цей сепаратистський режим, він просто буде створювати ще більше проблем. Не думаю, що навіть для "Газпрому" 5 мільярдів – прийнятний борг", – каже прем'єр-міністр Молдови Юрій Лянке.

Колишній директор Національного агентства з регулювання енергетики Віктор Парликов вважає, що Молдова і сама могла б відмовитися підписувати угоду з "Тираспольтрансгазом", адже цим документом дозволяє їм користуватися ресурсом. Якщо ж Росія розсердиться, то навряд чи перекриє трубу Кишиневу, оскільки тоді не зможе транспортувати паливо в Європу.

Однак, чи можлива реакція великого брата, чи турбота про блудних дітей Лівобережжя спонукає Кишинів знову і знову підписувати договір. Росія ж, прекрасно усвідомлюючи, звідки величезні борги, не втомлюється звинувачувати в них Молдову.

"На мій погляд, це є прямим фінансуванням сепаратизму в Республіці Молдова за рахунок газу. Придністровська проблема штучно створена і створена Російською Федерацією", – говорить Віктор Парликов. А сам заморожений конфлікт східному сусідові занадто вигідний: Придністров'я прийняти, значить, взяти на себе ще одну дотаційну зону і вступити в ще один відкритий конфлікт з усім світом. Краще підкидати потроху грошей на куці виплати, як 15 доларів доплати до пенсій, і виховувати ангажованих проросійських зомбі.

Нещодавно так званий президент ПМР Юрій Шевчук заявив, що Росія увіллє в заморожену зону ще мільярд доларів. Куди вони підуть – невідомо.

"Водночас Москва вбиває в мізки жителів Придністров'я, що саме вона купує їхні товари. Хоча 80% експорту Лівобережжя сертифікується в офіційному Кишиневі і йде в Європу. Але вихованих російською пропагандою і божевільних бабусь та їхніх недалеких онуків марно в чомусь переконувати", – йдеться в сюжеті.