Про те, як Україні вийти з існуючої кризи і що про це говорять у США розповів експерт Академії державної політики при Інституті Кеннана Майкл Кофман. Багато років він працював в Національному університеті оборони, одночасно будучи радником урядовців з питань Росії і Євразії. Неодноразово представляв Департамент оборони США в питаннях Росії та Пакистану.
- У середу РНБО вирішила ввести в Україні миротворчий контингент. Наскільки реальний такий поворот подій?
- Миротворців я там не бачу, це занадто ризиковано і ніхто не хоче відправляти туди своїх солдатів. Потрібно розуміти, що в реальності цього не буде. Що можуть зробити США і Європа – це надати реальну фінансову підтримку Україні, не кілька мільйонів – а десятки мільярдів. Ми чули нещодавню заяву МВФ про виділення чергового кредиту в 40 млрд., а ми знаємо, що в основному там кошти США. Думаю, ЄС і США будуть підтримувати Україну ще довго, але ми звичайно будемо ставити умови, оскільки хочемо бачити, як Київ проводить реформи. Він їх проводить, але найважчі ще попереду. Тобто поки ми займаємося рамкою, а нам потрібно ще дійти до картини, ми хочемо її повної зміни і це, швидше за все, буде цього року.
- Але Росія, ймовірно, буде всіляко цьому протистояти...
- Чи може перешкодити цьому Росія? Вона насправді теж хоче, щоб конфлікт був заморожений, оскільки західні санкції їй обходяться дуже дорого. Що б вони не говорили, санкції це дуже повільний інструмент, але дуже дієвий. І вони спрацюють.
Я думаю, що договір "Мінськ-2" буде дотримуватися, нехай і не повністю.
Кажуть, що він дуже позитивний для Росії, але набагато більш позитивний він все-таки для України. Оскільки продовження війни означає кінець всього цього економічного та політичного проекту, з проведення реформ, який Захід почав в Україні. Я думаю, що в Москві готові заморозити конфлікт. Ми бачимо, що вони теж ідуть на поступки: наприклад, їх найсуперечливіші вимоги – провести федералізацію України. Вони зрозуміли, що вона нереальна і взагалі її кинули. Так, у разі заморозки конфлікту у Росії залишаться підконтрольні території, які, вона буде тримати, як стратегічні гаки, за які, у випадку, потреби буде смикати. Якщо будуть проблеми, вони будуть розвивати конфлікт, щоб Україні було боляче. Тим не менш, якщо конфлікт зупинити на даному етапі, Україна зможе розвиватися. Поки залишити цю частину Донбасу, і потім до неї повернутися.
- Тобто за прикладом Придністров'я, Південної Осетії і Абхазії?
- За прикладом Придністров'я більше, ніж за прикладом Південної Осетії і Абхазії. Але багато чого ще залежить від людей. Оскільки ми бачимо частину українського суспільства, яка налаштована на війну. Ми розуміємо, що Україні військовими методами не виграти і ситуація в Дебальцевому стала тому підтвердженням. Це можна назвати військовою катастрофою, безглузді втрати. У такому напіввоєнному оточенні вони пішли на Мінські переговори, при цьому ніяк не домовившись про долю своїх солдатів.
А ми знаємо, що одна з головних вимог Росії було здати Дебальцеве і було зрозуміло, що його все одно візьмуть. Для цього і відсунули перемир'я.
- Якщо Росія готова заморозити конфлікт, навіщо їй провокувати з Дебальцевим?
- Так, вони хочуть зробити нове Придністров'я, але для цього їм потрібно "дійти". У них є кілька стратегічних міст, які вони хочуть контролювати. І Дебальцеве одне з них. Плюс в Україні представляють все так, що Росія має повний контроль над бойовиками. Але це не правда, у неї є проблеми і для того, щоб цей контроль підсилити, потрібні території.
Друге питання, чи захочуть вони піти далі – на Слов'янськ, Маріуполь, Краматорськ. Я думаю, що ні. Тому, що Маріуполь – як червона кнопка, з нього підуть нові санкції. Вони розуміють, що для Заходу це "червона лінія".
- Захід про це відкрито говорить?
- Ні, але це видно. Тому, що Москва поводиться акуратно. І це багатьох дратує в самій Росії. Там є реальні націоналісти, які вважають, що Путін нерішуче підходить до України, економить силу і так далі. Є певна частина людей, яка говорить про те, що Росії потрібно дати Україні "по голові молотком", розбити всю армію за тиждень-два. І все! Але в Росії розуміють, що може після цього статися з Заходом. Вони реально бояться не наших військових засобів, вони бояться економічних засобів. Це їх слабкість і наша сила! Вони розуміють, що економічно ми їх можемо задушити.
- Як це було при Холодній Війні?
- Ні.
Росія – це не Радянський Союз, а Америка – це не Америка 80-х років. Ми їх можемо задушити набагато швидше. Ми в кілька разів сильніше, ніж ми були під час Холодної Війни, а Росія – на порядок слабша.
Але США цього не потрібно, оскільки невідомо, які можуть бути наслідки, якщо Росія, як Союз розпадеться на різні частини. Але це може відбутися несвідомо, шляхом накладення санкцій, одних, інших, третіх... Я думаю, що в Росії це розуміють, і готові піти на "заморозку". Зараз подивимося, як вони будуть себе вести після Дебальцевого. Я вважаю, що буде дане припинення вогню. Так як вони, так і говорили в Мінську, що збираються його взяти, а потім зупинитися.
- У світі готуються на випадок, якщо Росія піде далі. НАТО розгортає сили швидкого реагування в країнах Східної Європи. Чи вплинув цей конфлікт на розстановку сил у світі?
- Всі останні заяви і дії НАТО спрямовані лише на те, щоб запевнити Балтійські країни, що в разі чого Альянс прийде їм на допомогу і забезпечить їх безпеку, оскільки у цих країн немає такої впевненості. Там немає і довіри до союзників, там в основному довіряють США і їх слову. Насправді НАТО не проводить ніякого посилення.
До початку конфлікту всі члени НАТО реально знижували витрати на безпеку.
З усіх країн, лише 4 країни платять 2% ВВП, які вони відповідно до договору повинні виділяти на оборону: це Англія, Польща, Естонія, Великобританія. І США, звичайно, які платять 4,5%. І я не очікую, що через цей конфлікт країни-члени НАТО піднімуть свій бюджет на оборону навіть до мінімальних обов'язків, які вони обіцяли виконувати. Зараз вони домовилися лише за 10 років підняти рівень витрат до 2% ВВП. Уявіть, нам потрібно чекати 10 років, поки вони виконають те, що повинні були зробити вже давно!
Що стосується США, то я не думаю, що у зв'язку з конфліктом зміняться погляди на світ. Те, що зараз відбувається, в США швидше розглядається як несподіваний геополітичний конфлікт, але ніяк не змінює загальстратегічний підход до Росії, з якою і раніше складалися відносини не кращим чином.
США не просто звинувачують Росію, але покладають відповідальність і на ЄС за те, що вони вели переговори з Україною і довели її до такої кризової обстановки.
Можливо, світ змінився для Росії, яка живе в парадигмі, згідно з якою США "проплачують" революції. Так, що для Росії світ змінився, і Росія сильно змінилася, – дуже сувора стала, вийшла назовні її темна сторона. І цей процес почався ще до Майдану, коли Володимир Путін повернувся до президентства.
- А можна детальніше, в чому Америка докоряє Європу?
- Справа в тому, що ведучи переговори з Януковичем Європа несвідомо привела Україну до кризи. Інша справа, якби ми разом – ЄС і США запланували, як відірвати Україну від сфери впливу Росії. Про це пишуть у Москві, і було б добре, якби це було правдою. Але в реальності, ми ніяк не працювали, щоб витягнути Україну зі сфери Росії. А європейці несвідомо пішли на відкритий конфлікт в цьому питанні. Вони не розуміли, наскільки змінилися російські претензії до співпраці України з Європою. Тому те, що відбулося, це частково вина ЄС, і велика вина Януковича.
