Організатори резонансного вбивства лідера бандформування ДНР "Спарта" Арсена Павлова (Мотороли) як і раніше залишаються невідомими. Розглядаючи "російський слід" у цій справі, фахівці приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor відзначають, що ліквідація Мотороли збігається у часі зі спробами Росії домовитися з Заходом з приводу врегулювання ситуації на Донбасі, інформує Ukr.Media.
На думку Stratfor, причетність російських спецслужб до вбивства відомого бойовика може бути пов'язана з бажанням Кремля підготувати грунт до відходу з Донбасу. Про це пише Денис Попович на сайті Апостроф.
Ватажок бандформування "Спарта" Арсен Павлов був відомим польовим командиром, який зіграв важливу роль в ряді відомих битв, які відбулися протягом останніх двох років. Йдеться, наприклад, про події в Слов'янську, Дебальцевому та Донецькому аеропорту. Також Павлов мав тісні зв'язки з політичними "керівниками" так званої "ДНР". Зокрема, ватажок "ДНР" Олександр Захарченко називав його героєм і другом. Захарченко також заявив, що вбивство Мотороли рівносильне "оголошенню війни" з боку Києва, і пообіцяв помститися.
Незважаючи на всі звинувачення з боку ватажка "ДНР", залишається неясним, хто насправді несе відповідальність за ліквідацію Мотороли. Україна заперечує будь-яку причетність до нападу, який було б важко здійснити, враховуючи жорсткі заходи безпеки, вжиті навколо будинку Павлова. Дехто припускає, що вбивство стало результатом суперництва серед бойовиків, в той час як інші стверджували, що атаку спланували і провели російські спецслужби.
Останні два сценарії здаються особливо правдоподібними в світлі недавньої хвилі нападів на польових командирів, скоєних далеко від лінії зіткнення. Об'єктом замаху ледь не став сам Захарченко (25 серпня ватажок ДНР заявив про те, що біля його будинку виявили вибуховий пристрій, - ред), а у вересні інший відомий бойовик, Олександр Жилін, був розстріляний в Москві. Починаючи з грудня 2015 року, принаймні, чотири одіозних лідера бандформувань "ЛНР" були вбиті в результаті нападів, скоєних далеко від лінії фронту.
Будь-яка причетність до цих атак так і не була підтверджена. Проте все говорить про те, що на підконтрольних бойовикам територіях відбуваються зміни. Ходять чутки, що ватажок "ЛНР" Ігор Плотницкий, також ледь не став жертвою замаху 6 серпня, втративши контроль над ситуацією в плані безпеки. Він міг організувати напади на командирів луганських бандформувань, щоб усунути суперників і викорінити інакомислення. До своєї ліквідації Павлов нібито був направлений до Луганська, щоб відновити там порядок, і його присутність могла бути неправильно зрозуміла Плотницьким.
Крім того, Росія може бути зацікавлена в усуненні деяких польових командирів, наприклад тих, які вважаються занадто агресивними або порушують субординацію. Особистість Павлова відповідала цим характеристикам. Москва хотіла б також позбутися від тих лідерів "ополчення", які могли б підтвердити причетність російської сторони до військових злочинів, наприклад, до знищення малайзійського "Боїнга" рейсу MH17.
Зрештою, вибір часу вбивства Павлова збігається зі спробою Росії досягти угоди з Заходом по Україні до вступу на посаду наступного президента США і прийняття Європейським Союзом рішення щодо продовження антиросійських санкцій.
В останні кілька місяців спостерігається різке посилення дипломатичної активності в зв'язку з війною на Донбасі. 19 жовтня лідери країн "нормандської четвірки" - Росії, України, Німеччини і Франції - зібралися в Берліні. В результаті вони погодилися затвердити до кінця листопада так звану "дорожню карту" для імплементації Мінських угод.
За наявною інформацією, план передбачає присутність на Донбасі озброєних представників ОБСЄ, які будуть контролювати стратегічні ділянки кордону між Росією і підконтрольними бойовикам територіями. Присутність ОБСЄ має заблокувати російські поставки, призначені для сепаратистів.
Після зустрічі однак лідери ДНР і ЛНР заявили, що не допустять збройні сили ОБСЄ на свої території. Крім того, прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив 24 жовтня, що подробиці розміщення були вироблені, натякаючи на те, що між теорією і практикою дотримання Мінських домовленостей існує великий розрив.
Проте, ліквідуючи польових командирів, Росія може закласти основу для швидкого виходу з підконтрольних бойовикам районів Донбасу. Втім, з огляду на політичну ситуацію на сході України шанси Москви зробити це прямо зараз набагато менші, ніж вирішити цю ж проблему в найближчому майбутньому.
