Однією з таких точок кипіння може стати Косово, де зріє протест проти затримання у Франції колишнього прем'єр-міністра країни Рамуша Гарадіная. У сусідній Македонії назріває потенційна конституційна криза , адже президент відмовляє у можливості створити уряд політикові, що отримав парламентську більшість. Сербія, яка хоче бачити себе островом стабільності, насправді має найгірші стосунки зі своїми сусідами за весь час після закінчення балканських воєн, що тривати все останнє десятиліття минулого століття.
У Чорногорії вибори президента у жовтні були затьмарені спробою перевороту, в якому керівництво країни звинувачує Москву. А проєвропейський уряд відчуває на собі всю силу тиску проросійської опозиції, яка намагається не допустити вступу Чорногорії до НАТО , передає Ukr.Media.
У Боснії і Герцеговині ті цілі, які не були досягнуті воєнним шляхом у 1990-х роках, нині стають політичними проектами мирного часу. Країна є поділеною. Окремі її громади, наприклад, босняки, боснійські мусульмани, намагаються опротестувати рішення міжнародного суду, яке звільнило від відповідальності Сербію за акти геноциду супроти цієї релігійної групи. Країна у цьому питанні не говорить одним голосом, і всі три частини її президентської влади посилають до міжнародного суду різні меседжі.
Аналіз цих фактів призводить до того, що міжнародні дипломати попереджають про те, що назріває нова балканська криза, але вони не впевнені, чи нова американська адміністрація зможе впоратися з нею. Про загрозу говорить представник Європейського союзу. Але чому він посилається дипломатичну спроможність Вашингтона, а не Брюсселя?
В інтерв'ю німецькій газеті Zeit Online комісар ЄС у питаннях політики сусідства і розширення Йоганнес Ган наполягає, що стабілізувати Балкани є в інтересах Європи. «Ми або будемо експортувати стабільність, або експортувати нестабільність. Це особливо стосується питання Західних Балкан, які виглядають зараз як розжарена пательня повна олії. Єдине, чого бракує, так це запаленого сірника. Однак, тривалий мир є можливий в регіоні, якщо ці країни матимуть майбутнє в Європейському союзі», – заявив комісар ЄС.
Експерти та дипломати говорять про різні ризики, які можуть спровокувати новий конфлікт. Єліца Мініч з Белградського дослідницького інституту говорить в інтерв'ю Балканській редакції Радіо Вільна Європа, що серед ризиків є етнічна напруга, соціальний неспокій, мігрантська криза та втручання закордонних сил.
Про силу, яка має найбільший інтерес на Балканах, говорив і український посол у Боснії Олександр Левченко . На його думку, Росії вигідно дестабілізувати регіон. Адже це дало б президенту Росії Володимиру Путіну зіграти роль миротворця. «Це його давній сценарій – він створює конфлікт для того, щоб потім запропонувати свої послуги як миротворця, щоб домовлятися із Заходом про вирішення конфлікту», – вважає український посол у Боснії.
Експерти сподіваються, що їхні попередження будуть почуті в Брюсселі, який може почати діяти на випередження. Міністр закордонних справ Євросоюзу Федеріка Моґеріні нині відвідує країни регіону, намагаючись підтримати віру цих країн у досяжність європейського майбутнього. Принаймні аналітики говорять, що Брюссель усвідомлює небезпеку того, що Балкани залишаться сам на сам зі своїми проблемами, які досі доводили до жорстокого кровопролиття.
