Смерть тирана - це завжди переломна подія для історії. Не дарма ж так багато українців вже не перший рік чекають подібних новин з Кремля і стежать за станом здоров'я російського лідера, передає Ukr.Media.
Однією з найбільш ключових смертей ХХ століття стало самогубство Адольфа Гітлера 30 квітня 1945 року. Зазвичай ця річниця завжди проходить непоміченою, адже основна увага приділяється безпосередньо 9 травня. Хоча подія це знакова. Саме суїцид фюрера надломив опір армії Рейху і став причиною відносно швидкої капітуляції всіх його армій. І взагалі, це вкрай цікава історія.
Берлін в облозі
Радянські війська на вулицях Берліна
Уже на початку 1945 року стало зрозуміло, що становище Німеччини безнадійне. На сході радянські війська форсували Одер і Нейсе, до Берліна залишалося всього 60 км, і дорога була, практично, відкрита. Із заходу та з Італії наступали американці і англійці.
Але в розпорядженні Рейху ще залишалося близько мільйона солдатів, які чинили відчайдушний опір. План нацистської верхівки був простий. Вони намагалися затягнути фінальні битви, вийти на прямий зв'язок з США і Британією, щоб укласти сепаратний мир і розколоти антигітлерівську коаліцію. Але час минав, а західні країни не демонстрували бажання укладати перемир'я, тим більше, що остаточна перемога була вже така близька.
25 квітня розпочався штурм Берліна. Гітлер на той час уже три місяці не покидав свій бункер під рейхсканцелярією на вулиці Вільгельмштрассе, 77. Його психологічний стан погіршувався. Коли стало відомо, що контрнаступ частин генерала Фелікса Штайнера зірвався, у диктатора стався нервовий зрив. Він навіть цікавився 22 квітня у свого особистого лікаря Вернера Гаазе надійними і швидкими способами суїциду.
До речі, про вищезгаданий план сепаратних переговорів з англійцями і американцями Гітлер не знав. Він був проти капітуляції і закликав німецьку армію битися до останньої краплі крові. Але вже 27 квітня стало ясно, що навіть його найближчий соратник рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер намагається укласти мир з Британією. Це стало останньою краплею для немолодого вже диктатора.
Останні накази
Кабінет Гітлера
У ніч на 29 квітня Адольф Гітлер офіційно одружився на своїй цивільній дружині Єві Браун. Після цього він продиктував секретареві свою останню волю. Незважаючи на нервовий зрив і радянські війська, які вже йшли по вулицях Берліна, диктатор зберігав певну холоднокровність, і його політичний заповіт - це дуже детальний і ґрунтовний документ.
У першій частині документа Гітлер підводить підсумок свого життя, розмірковує про причини війни і чомусь перекладає відповідальність за неї на всіх оточуючих. Після цього дякує народу Німеччини за підтримку і повідомляє, що твердо вирішив звести рахунки з життям. На це рішення, судячи з усього, вплинула доля Беніто Муссоліні і його коханки Клари Петаччі, яких італійські партизани розстріляли, а їх тіла потім підвісили за ноги для публічної демонстрації.
Після цієї ліричної частини заповіту, Гітлер повідомив, що знімає Германа Герінга і Генріха Гіммлера з усіх посад за зраду, а рейхспрезидентом призначає грос-адмірала Карла Деніца. У фінальній частині документа Гітлера дякує Мартіну Борману і Йозефу Геббельсу за службу і закликає їх не робити суїциду.
Після складання заповіту Адольф випробував отруту на своїй улюбленій вівчарці Блонді, і близько 14:30 30 квітня 1945 року вони з Євою Браун замкнулися в кабінеті Гітлера. Ось як описує цей момент один з його охоронців Рохус Міш:
"Я почув, як хтось кричав денщикові Гітлера: "Лінге, Лінге, здається, все". Вони явно чули постріл, а я - ні. Мартін Борман, особистий секретар Гітлера, наказав всім замовкнути. Всі почали шепотітися. Я в цей час говорив по телефону і навмисне робив це голосно, інакше якось не по собі було в цьому бункері смерті. Потім Борман наказав зламати двері в кабінет Гітлера. Гітлер упустив голову на стіл. Єва Браун лежала на дивані, підібгавши коліна до грудей і повернувши до нього голову. На ній було темно-синє плаття з білими мереживами. Я ніколи не забуду цієї картини".
Згідно з останньою волею вождя, його тіло і тіло Єви Браун охоронці спробували спалити. Втім, спалити остаточно їх не вдалося, і в руки радянських солдатів потрапили деякі останки.
Після смерті
До сих пір до кінця не відомо як саме наклав на себе руки Гітлер. Швидше за все він прийняв отруту, але був не впевнений, що вона подіє правильно, так що для вірності ще й вистрілив собі в голову з пістолета.
Але однозначно стверджувати складно, адже є великі сумніви в автентичності тих останків, які на даний момент вважаються останками Гітлера. В їх упізнання брала участь Кете Хойзерман, асистентка особистого дантиста вождя. Спочатку вона підтвердила, що зубні протези, знайдені радянськими солдатами, належать Гітлеру, але пізніше відмовилася від своїх свідчень.
Факт самогубства Адольфа Гітлера сумнівів майже не викликає, адже було дуже багато свідків, які чули постріл і бачили, як виносять тіла. Але сумніви в автентичності останків породили чимало міських легенд, які описують втечу Гітлера і Браун в Південну Америку або навіть в Антарктиду. Втім, сприймати такі легенди всерйоз не варто.
