Франція рубежу XIX—XX століть оповита ореолом романтики. Багато донині тужать про минуле і мріють перенестися в часі років на 120 назад, подібно головному герою фільму «Північ у Парижі». Недарма цей період в історії отримав назву Belle Epoque — Прекрасна епоха!
Одним з культових місць Парижа того часу було «Пекельне кабаре» (Cabaret de l ' Enfer). Воно з'явилося в 1892 році в районі червоних ліхтарів Пігаль і відразу ж завоювало любов відвідувачів, передає Ukr.Media.
З першого погляду було зрозуміло, що заклад таїть у собі щось незвичайне. Вхід всередину був оформлений у вигляді роззявленої пащі диявола, навколо якої роїлися чорти, відправляють грішників у пекло.
Інтер'єр продовжував задану потойбічну тематику. Низькі печерні склепіння з безліччю виліплених фігур створювали враження, що ти потрапив прямо в царство Люцифера, а дим і кіптява від великої кількості свічок лише посилювали це відчуття.
Атмосферу пекла підтримували декоративні розломи в стінах, прикрашені імітацією розплавленого золота і срібла. Але головною окрасою закладу вважався зовсім не інтер'єр, а розважальна шоу-програма.
Як і в інших кабаре, глядачі могли насолодитися тут танцями напівголих дівчат, невеликими виставами та піснями. А між номерами відвідувачів розважав конферансьє в костюмі диявола.
«Пекельне кабаре» було настільки популярним, що його фотографії прикрашали собою листівки з пам'ятками Парижа! Їх охоче купували і відправляли друзям і родичам.
До речі, пліч-о-пліч з пекельним містечком розташовувалася його повна протилежність — «Небесне кабаре» (Cabaret du Le Ciel). Обидва заклади мали спільного господаря, але, незважаючи на однакові ціни, розважальну програму та якість обслуговування, парижани охоче відвідували «Пекельне кабаре».
Дивлячись на такий успіх, інші підприємці почали відкривати подібні заклади. Головним конкурентом стало «Кабаре небуття», відкрите в районі Монмартра. Його інтер'єри були прикрашені черепами і скелетами і дуже нагадували сучасні кімнати страху.
З часом мода на чортівню пройшла. «Пекельне кабаре» проіснувала до 1950-х. Справи йшли все гірше і гірше, і зрештою приміщення продали власникам сусіднього супермаркету, який розширював торгові площі.
Що ж, диявольське кабаре давно вже стало історією, але пам'ять про нього не помре ще довго! А ти хотів би побувати в подібному закладі?
