Як Трамп своєю хитростю змінює світовий порядок. На Заході багато говорять про відмову США від світового лідера, але хіба це задумав хитрий Трамп?

США втрачають глобальне світове лідерство – такі розмови особливо почастішали в останні тижні, передає Ukr.Media.

Привід – вихід Дональда Трампа з світової кліматичної угоди. Втрати самої Америки від цього сумнівні, але тенденції щодо ослаблення впливу Штатів на міжнародній арені очевидні.

Які останні кроки Трампа призвели до риторики про втрату американцями світового лідерства.

Вихід з Тихоокеанського партнерства

Одним з перших розпоряджень Дональда Трампа на посту президента США став указ про вихід країни з міжнародного торгового угоди про Транстихоокеанське партнерство.

Вихід з ТТП було передвиборною обіцянкою Трампа, який вважає, що членство в договорі може призвести до скорочення робочих місць в США. Хоча його попередник Барак Обама вважав цю угоду одним з головних своїх успіхів.

За оцінкою Інституту міжнародної економіки Пітерсона, в абсолютних категоріях США стали б основним бенефіціаром угоди. За розрахунками дослідників інституту, членство США в пакті могло збільшити реальний дохід американців в сумі на 131 млрд доларів, або на 0,5% від ВВП.

У своїй заяві про створення партнерства президент Барак Обама говорив, що одна з його основних цілей - збільшити експорт продуктів, вироблених в США.

"Політика моєї адміністрації - представляти інтереси американського народу, забезпечуючи його процвітання, особливо процвітання американських робітників, в будь-яких переговорах [...] Щоб забезпечити це, моя адміністрація має намір вести прямі переговори про майбутніх торгових угодах з потенційними країнами-партнерами один-на-один," - йдеться в заяві Трампа про вихід з ТТП на сайті Білого дому.

Експерти пояснюють: Трамп зацікавлений у прямих двосторонніх відносинах і проти того, щоб за рахунок глобалізації вигравали конкуренти США, наприклад, Китай.

Розбіжність з НАТО

Трамп, вперше виступаючи на саміті НАТО, заявив, що виклики, які стоять перед альянсом, вимагають від його членів великих фінансових вкладень.

Трамп заявив лідерам країн НАТО, що вони повинні збільшити свої оборонні витрати як мінімум до 2% ВВП, тоді як зараз-лише п'ять з 28 членів альянсу виконують це зобов'язання.

Трамп додав, що це нечесно по відношенню до платників податків у США.

Норма про виділення країнами-членами НАТО не менше 2% ВВП на оборону носить рекомендаційний характер, і ніяких штрафних санкцій за її недотримання не передбачено.

Так, Німеччина в 2016 році витратила на оборону всього 1,2% свого ВВП, але Берлін вказує, що він виділяє значні кошти на допомогу країнам, що також сприяє зміцненню міжнародної безпеки.

Трамп так і не повторив чіткого вираження прихильності його адміністрації взаємних гарантій безпеки членів НАТО. Той факт, що питання про це в принципі виник, вже показує, наскільки складними залишаються відносини між Трампом і організацією, в якій його країна відіграє головну роль.

Такі заяви Трампа призвели до серйозних збурень в Європі. Ангела Меркель заявила, що США більше не надійний партнер, на Штати не можна покластися і Європі потрібно сподівається тільки на себе. У Білому Домі парирував – так Трамп це і хотів донести – платите за свою безпеку самі.

Американському президенту не подобається містити військові витрати західних союзників. А в Європі у відповідь на це заявляють, що Трамп порушує західні цінності, і єдності більше немає. В цьому і проблема – Трамп говорить про гроші ,а Європа про цінності.

Навіть у Північній Америці проблеми

НАФТА – це вільна економічна зона між Мексикою, США і Канадою. Традиційно вона вважалася надзвичайно успішною для всіх її учасників. Але зараз Трамп незадоволений і цим інтеграційним об'єднанням – партнери, на його думку, заробляють більше ніж Вашингтон.

Міністр закордонних справ Канади, українка за походженням Христя Фріланд оголосила про нову стратегію країни в галузі зовнішньої політики і безпеки.

Канада, вперше в новітній історії, офіційно проголосила, що не вважає за потрібне дотримуватися зовнішньополітичної лінії США, відходить від принципу розраховувати на оборонну міць США, вважає, що нинішній підхід Штатів до їх ролі у світі посилює Росію та Китай, буде намагатися переконати США повернутися до звичного світового порядку.

"Мова Фріланд перегукується з критикою (адреса Трампа), яка звучала минулого тижня від канцлера Німеччини Ангели Меркель. Меркель сказала, що Європа повинна взяти на себе більшу роль на світовій арені, адже Вашингтон більше не є надійним партнером", – пише найбільш тиражна канадська газета The Globe and Mail.

Кліматична угода

1 червня Трамп оголосив про вихід США з Паризької угоди. При цьому він заявив, що має намір домовлятися про нових умовах кліматичної угоди.

Всі світові лідери відразу почали шкодувати про це рішення американського президента.

Французький президент Еммануель Макрон, виступаючи зі спеціальним телевізійним зверненням, заявив, що Трамп зробив історичну помилку і додав, що "США повернулися спиною до світу". Він також підкреслив, що країни, які залишилися в Паризькому угоді, не будуть вести переговори про менш амбітний план боротьби зі зміною клімату, ніж вже погоджений.

Канадський прем'єр Трюдо заявив, що "глибоко засмучений" цим кроком американської адміністрації. Він підкреслив, що Канада залишається відданою боротьбі зі зміною клімату та підтримки чистого економічного зростання".

Британський прем'єр Тереза Мей раніше відмовилася від публічної критики Трампа у зв'язку з його позицією щодо клімату, заявивши, що він, як президент США, має право визначати точку зору своєї країни з цього питання. При цьому вона додала, що лідери країн "великої сімки" - за винятком США раніше вже висловили свою позицію на саміті в Італії і мають намір дотримуватися Паризького угоди.

До чого все йде?

Рішення президента США Дональда Трампа про вихід з Паризького угоди про зміну клімату підкреслює, що Сполучені Штати стали самим непередбачуваним гравцем на міжнародній арені, вважає Раджа Мохан, директор Carnegie India. “Поряд з вирішенням Трампа про вихід з Транстихоокеанского партнерства та його сумнівів у давніх військових союзах, рішення про Паризькому угоді кидає величезну тінь на Сполучені Штати як на надійного і відповідального партнера. Між тим, збитки, завдані міжнародного порядку, досить серйозний. Можливо навіть незворотний", - вважає експерт.

Не можна забувати про те, що Сполучені Штати зараз розділені питанням, чи варто їх статус міжнародного лідера тих труднощів, які цей статус неминуче приносить країні. Всім основним учасникам системи міжнародної безпеки доведеться змиритися з мінливістю і непостійністю американської зовнішньої політики, викликаної заворушеннями у її внутрішніх справах.

"Вийшовши з Паризької угоди, сіючи сумніви в НАТО і знищивши TPP, президент Трамп став на шлях згортання такого світового порядку, при якому США були лідером, - заявив Кліфф Купчан, голова компанії з оцінки політичних ризиків Eurasia Group. - Думаю, ми йдемо до "гоббсовскому" світу, в якому кожен існує сам по собі".

"Бажання інших країн мати з нами справу поменшає, - сказав Девід Віктор, директор Лабораторії міжнародного права та регуляції в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. - Це створює вакуум, який захочуть заповнити інші. Сполученим Штатам буде важче просувати свої інтереси".

Нічого не зміниться

Як би не діяв Трамп на міжнародній арені, це не змінить того, що США залишається світовим гегемоном. Правда, тепер гегемоном, який не хоче вирішувати чужі проблеми.

Весь світ продовжує розраховуватися доларом, економіка США найпотужніша, а армія найсильніша. Поки ситуація така ніякому іншому світовому лідері мова йти не може.

“Сполучені Штати як і раніше є світовим лідером у ряді сфер, починаючи з традиційної військової могутності і закінчуючи фінансуванням передових технологій. І Вашингтон стане дотримуватися цієї позиції в осяжному майбутньому. Те, що зміниться у зовнішній політиці США, – це метод взаємодії з іншим світом. В історії американської зовнішньої політики спостерігалися як періоди суперактивності, так і періоди спокою", - коментує Дмитро Тренін, директор Carnegie Moscow Center.

Та й брати на себе роль світового лідера інші країни поки не можуть – як у випадку з Німеччиною або Росією, чи не хочуть – як у випадку з Китаєм.