Історик спецслужб Геннадій Соколов впевнений, що з леді Ді розправилися з наказом її рідних
У червні 1997 року Леді Ді почала зустрічатися з кінопродюсером Доді аль-Файєдом
1 липня одна з найпопулярніших жінок планети могла б відзначити своє 55-річчя. Але свята не трапиться. У 36 леді Діана Спенсер потрапила в автокатастрофу в паризькому тунелі Альма. Разом зі своїм нареченим Доді аль-Файєдом, сином єгипетського мільярдера. Трагічна випадковість обірвала життя «народної принцеси», як стверджувало офіційне слідство? Або хтось свідомо влаштував смертельну аварію?
Про трагедію розповідає письменник, історик спецслужб Геннадій СОКОЛОВ.
Криве слідство
- Геннадій Євгенович, ви уважно спостерігали за ходом розслідування. Провели власний аналіз.
– Своєї думки я не змінив. Тільки ще більше утвердився в ньому. Перерахую лише кілька фактів, що підтверджують, що леді Діана стала жертвою змови, передає Ukr.Media.
Господа дізнавачі відразу після трагедії в 1997 році навіть не брали до уваги версію навмисного вбивства. Майже два десятки років, що пройшли з автокатастрофи, керівники слідства і ЗМІ говорили, що трагедії можна було уникнути, якби леді Ді і Доді пристебнулися ременями безпеки.
- Це добре відомо.
– Але лише порівняно недавно оприлюднили факт, що ремені були заблоковані, не працювали. Хоча машина пройшла напередодні профілактику та ремонт. Вважаю, що слідство навмисно приховало цю інформацію.
Зате з самого початку було встановлено: камери стеження в тунелі Альма тієї ночі, 31 серпня, не працювали. Хто і чому їх виключив? Слідство, як не дивно, це не зацікавило. А якась спалах в тунелі? Пам'ятаєте?
- Звичайно! Кажуть, це справа рук папараці.
– Хоча всі свідки стверджували, що потужність світла була досить значною і це не було схоже на звичайний фотоспалах. Спроба засліпити водія спрямованої спалахом – класичний варіант організації «нещасного випадку» на дорозі. А ще свідки стверджували, що чули вибух.
- Я нічого не читав про це.
– У тому-то й річ. До громадськості доходила далеко не вся інформація. Її сортували керівництво слідства. Про вибух, що передував аварії, вирішили промовчати. Мовляв, його просто не могло бути! Та й місце трагедії постаралися зачистити: вже через сім годин за нього був пущений міський транспорт.
Вибух, потужна спалах світла могли бути елементами плану з організації аварії. Як можна закривати на це очі?
Дісталося і самому водію Анрі Поля. Як його тільки не шельмували і слідство, і преса!
Париж, 31 серпня 1997 року. В аварії вижив лише охоронець Тревор Ріс-Джонс, але він не пам'ятає подробиць автокатастрофи.
Цапи-відбувайли
- Але сам екс-комісар Скотленд-Ярду Джон Стівенс, який керував слідством у Британії, заявив, що кількість алкоголю в крові шофера було перевищено у три рази! Виявляється, він був закінчений алкоголік, токсикоман!
– Це класична операція-дезінформація. Аналіз крові елементарно підтасували. Ніяким алкоголіком Анрі Поль, звичайно ж, не був. Це знали і стверджували його рідні та близькі. Камери спостереження у барі готелю зафіксували, що Анрі випив за вечір тільки два легких коктейлю. Зате відразу ж після аварії на квартиру водія вирушила дивна парочка з коробками порожніх або початих пляшок зі спиртним. Доброзичливці не встигли розставити їх по кімнатах, коли на квартиру прибув наряд поліції. І зафіксував «алкогольне вторгнення». Про яке, втім, ніхто не дізнався. Нам доповіли лише про те, що в крові водія – чи не смертельна доза алкоголю.
Довго говорили, що «Мерседес» потрапив в аварію через папараці, які невідступно переслідували парочку.
- Це була перша версія, так вона в народі і залишилася. Журналюги винні!
– Нас дурили з самого початку. Папараці на слабеньких скутерах відстали від «мерса», їх в тунелі не було. «Коробочку» для машини з Діаною влаштували потужний мотоцикл і два автомобіля, одним з яких був «Фіат Уно». Спалах перед склом водія організував якраз пасажир на задньому сидінні мотоцикла – зовсім не папараці. Швидше, один із учасників змови. Бідолаха Анрі Поль виявився такою ж жертвою, як Діана і Доді, а ніяк не винуватцем катастрофи. Багато хто дивувалися, до речі, чому він поїхав з готелю до будинку аль-Файєда через тунель Альма.
- І чому ж?
– В тунель його змусили заїхати. Шлях поверху, в об'їзд підземки, заблокували автомобілі. Про це теж следак промовчали. Як і про те, що в тунелі в момент аварії виявилася група осіб, явно чекала чогось. Ці «нічні роззяви», можливо, теж були задіяні у справі. Двоє «спостерігачів» відразу після аварії підійшли до розбитого «Мерседеса», заглянули всередину і задоволено подали іншим знак, мовляв, «справу зроблено». Свідчення очевидців на цей рахунок теж є.
Небажана вагітність
- Що ви особливо виділили б у справі?
– Рішення негайно, в Парижі, забальзамувати труп Діани. Хоча покійну не потрібно везти в Лондон через всю земну кулю. Тільки Ла-Манш перетнути! У цьому я бачу задум змовників – зробити неможливим документальне підтвердження інформації про вагітність леді Ді. Бальзамування знищило всі сліди... Наказ на цей рахунок, як з'ясувалося пізніше, отримав з Букінгемського палацу віце-консул Великобританії в Парижі пан С. М. Тейлор. І незаконно домігся його виконання.
Але через деякий час з'явилося свідоцтво медсестри госпіталю, куда доставили Діану. Нагадаю: «Швидка» замість 10 хвилин везла її до лікарні годину сорок – 100 хвилин! Так ось, ця медсестра заявила, що у потерпілої була виявлена вагітність терміном приблизно 6 тижнів. Це свідоцтво було негайно засекречено. Тільки шила в мішку не сховаєш.
- В чому тут крамола? Діана давно була в розлученні з принцом Чарльзом, мала право знову знайти сімейне щастя.
– Будинку Віндзорів не хотілося пересудів про роман Діани і мусульманина і тим більше про вагітність від нього. Тому, до речі, був зачищений ще один важливий факт.
- Який?
– Доді і Діана збиралися одружитися. 30 серпня, напередодні трагедії, наречений купив їй обручку. Слідство спробував стерти цю інформацію, вчинивши тиск на продавця. Той відмовився від попередніх слів. Але спливло чек, виписаний ювеліром при продажу кільця Доді аль-Файєду. І це не вдалося приховати. Зате мало не 10 років лежало без розголосу передсмертний лист Діани.
- Нагадайте, що в ньому було.
– Наведу одну фразу. Найголовнішу: «Мій колишній чоловік готує нещасний випадок зі мною, наприклад, відмова гальм у мого автомобіля...»
- Звідки принцеса могла знати про підготовку замаху?
– У леді Діани було чимало поінформованих друзів, у тому числі з лав британських спецслужб. До речі, за Діаною вели стеження як британські, так і американські спецслужби. Слухали телефон, читали інформацію з жучків, не забували про зовнішнє спостереження і роботу з друзями та родичами... Діана написала про свої побоювання в записці, яку віддала дворецькому Полу Барреллу. Це сталося незадовго до аварії. Дворецький зберігав записку в секреті мало не 10 років. Коли він її оприлюднив, виникло питання, чому ж не зробив цього раніше. З відповіддю містер Баррелл не поспішав. Лише нещодавно зізнався, що не видавати записку слідству його попросила... королева Єлизавета II. Адже це – приховування важливої докази! Але що записка! Багато щоденникові та інші записи Діани вилучили співробітники МІ5, британської контррозвідки.
- Нові факти, перераховані вами, звідки вони?
– Власне розслідування, як відомо, вела команда Мохаммеда аль-Файєда. Плюс були і незалежні журналістські розслідування в Англії, США, Росії. Протягом ряду років тривали судові процеси та розгляду в Парижі і Лондоні. Вони ще не закінчилися. Але вже вдалося виявити ті свідоцтва і факти, які обидва офіційних слідства не захотіли прийняти до розгляду.
На цю тему написані цілі книги. Можу лише порекомендувати тим, хто володіє англійською, дві книжки – Dead Wrong і Dead Wrong 2 британських авторів Річарда Белзера і Девіда Уейна. Досить докладно нові матеріали викладені і в книзі іншої пари британських авторів – Томаса Сэнктона і Скотта Маклеода Deathofa Princess.
Британські журналісти вважають, що вбивство Діани могли замовити колишній чоловік Діани принц Чарльз справа в гетрах) і його батько герцог Единбурзький Філіп (зліва під пледом).
ПИТАННЯ РУБА
У злочині видно королівський слід?
- Головне питання: хто замовив леді Діану?
– Будинок Віндзорів, на мій погляд. Ну а якщо говорити конкретніше, то в першу чергу колишній чоловік Діани принц Чарльз і його батько герцог Единбурзький Філіп.
У обох була очевидна зацікавленість в усуненні непокірної принцеси, яка почала занадто багато говорити і робити з того, що йшло на шкоду монаршему будинку. Загроза монархії, а отже, і безпеки країни, була в наявності.
Ну а воля Будинку Віндзорів – закон для МИ6. Це слід досить недвозначно навіть з її назви – Her majesty's Secret Service (Секретна служба Її Величності.)
- В одному зі своїх інтерв'ю ви розповіли про таємний візит в останні дні серпня 1997 року в Париж цілої групи керівників і оперативників британської МИ6.
– Так, це були відомості, як кажуть у таких випадках, з джерел, що заслуговують довіри. Наші спецслужби знали про «шпигунському десанті» англійців і вели спостереження за ним у Парижі. В Англії склад цього «десанту» досі засекречений. Але я можу без праці повідати читачам «Комсомолки», хто з англійських кадрових розвідників працював у Парижі за Діані. Точніше, з організації «нещасного випадку» з нею. Це насамперед Річард Диарлав. Через рік він отримує підвищення по службі і очолить британську розвідку. І досвідчений оперативник Річард Спеармен, зведений потім у лицарі королевою Єлизаветою II. Обидва мали солідний досвід разведработи, в тому числі в резидентурі МИ6 в Парижі. У моєму архіві є анкети і послужний список інших співробітників МИ6, які також прибули в Париж напередодні трагедії і покинули Францію відразу після смерті Діани. До речі, перебували вони там інкогніто, без відома французької розвідки. Хоча це обов'язкова вимога для діючих союзних спецслужб «правил гри».
- Виходить, вони і усунули Діану?
– МИ6, звичайно ж, офіційно не займалася розробкою змови проти леді Ді. Її співробітники в Парижі лише контролювали хід таємної операції. А сама реалізація, швидше за все, була в руках співробітників тодішніх британських приватних військових компаній типу Increment або UKN.
- Зібрані нові докази, свідчення. Чому ж немає справедливого розслідування, рішення суду і покарання винних?
– Якщо британські фахівці беруться за мокру справу, яка повинна на 100 відсотків виглядати як нещасний випадок, то так воно і буде. Багато доказів давно знищені. Вкрадені і пропали лептопи з документної базою, пішли з життя (ліквідовані) найважливіші свідки, відмовилися або змінили свої показання багато очевидці, навіть «Мерседес» згорів на складі речових доказів. Контора не просто зачистила – вона буквально вилизала галявину злочину. Довести тепер що-небудь у суді практично неможливо. Але хто знає, раптом на світ божий спливуть «залізобетонні докази», начебто документованого свідчення одного з учасників змови.
Чомусь мені здається, що рано чи пізно правда восторжествує.
