Цю приказку можна з не меншою часткою істини видозмінити так: скажи мені, чим ти займаєшся, і я скажу тобі, який ти, передає Ukr.Media.
Вчитель
Люди даної професії нерідко зарозумілі. Як правило, у них завищена самооцінка, причому не залежно від ступеня професіоналізму. Легко бути значущим на тлі дитини – особистості, поки ще далекою від розкриття, і деколи зарозумілість вчителя виливається в авторитарність – якщо не по відношенню до шкільних підопічних, то по відношенню до домочадців. Вчителям особливо необхідно вміти ставити себе на місце іншої людини, а також культивування скромності і терпимості.
Психолог
Не секрет, що багато людей, які вирішили стати психологом, перш за все хочуть розібратися в самих собі, а не в проблемах майбутніх пацієнтів. За фактом, через постійне споглядання чужих відхилень від власних «тарганів» такі люди можуть так і не позбутися. Більш того, особисті проблеми нерідко поглиблюються. А ще завдяки знанню людської натури психологи легко стають маніпуляторами, безсовісно використовують оточуючих в своїх корисливих цілях.
Психологам слід чітко розділити своє професійне й особисте життя, а також навчитися не сприймати людей тільки як матеріал для чергового дослідження.
Менеджер з продажу
Продати товар, особливо неліквідний, – ціле мистецтво, в тій чи іншій мірі змушує людину лукавити, хитрувати, а часом і просто обманювати. Досвідчені менеджери з продажу – це люди, як правило, досить спритні. Ще один недолік працівників даної професії – зайва балакучість і надмірний артистизм, які можуть стати причинами неприродності в повсякденному житті. Таким людям рекомендують частіше абстрагуватися від думок про роботу.
Військовослужбовець
Як відомо, військовослужбовці – люди найсуворішої дисципліни. На жаль, нерідко вони «строять» навіть своїх рідних і близьких, перетворюючись в домашнього диктaтора, а то і тирaна. Психологи стверджують, що військові з часом набувають такий тип професійної деформації особистості, який вже практично не можливо виправити. Офіцер – це спосіб життя.
Лікар
Маються на увазі лікарі, які в своїй практиці стикаються з серйозними захворюваннями, стрaжданнями і смeртю. Лікар на себе бере дуже велику відповідальність за пацієнтів. Найчастіше байдужість, цинізм і емоційна закритість медиків лише вимушений психологічний захист від стресів, раз у раз виникають на ґрунті постійного спостереження стрaждань.
Психологи рекомендують людям з такою професією більше ділитися внутрішніми проблемами і переживаннями з близькими людьми, а також не забувати про співпереживання, якого чекають рідні.
Юрист
Як правило, цю професію обирають люди дуже скрупульозні і недовірливі («Як би чого не вийшло»). Згодом ці якості нерідко доходять до абсурду, що відштовхує «нормальних» людей, адже навіть в особистих відносинах юристи починають шукати якийсь підступ. Нарешті, гіперпоінформованість правознавців може запросто перетворити їх в сумних «ботаніків».
