Рік від року людство примудряється знаходити досі незвідані місця, багато з яких абсолютно не вкладаються в існуючу картину світу. Одне з таких місць, назва якого, напевно, відома всім любителям конспірології і забобонним людям, розташована на території сучасного Туркменистану, передає Ukr.Media.
Місцеві жителі називають цей провал порталом в глибини пекла — і сперечатися з ними досить важко, адже Дарваза являє собою величезну дірку в землі, що дихає полум'ям ось вже п'ятий десяток років. За цей час, локальний портал в пекло обріс десятками легенд, а ось джерел, які розповідають його справжню історію залишилося зовсім небагато. Ми постараємося розповісти вам, що насправді являє собою Дарваза, ворота пекла, які не вдається загасити нікому.
Як відкривалися двері пекла
Ця історія почалася в далекому 1971 році. Геологи Радянського Союзу, які проводили дослідження підземного газу на території сучасного Туркменістану, виявили величезні поклади неподалік від містечка Дарваза. Природно, практично відразу розпочалися роботи по бурінню, розвідка родовища була проведена дуже поверхнево. З цього і почалася історія палаючого донині провалу, який забобонні люди прямо називають порталом до пекла.
Катастрофа
Установка бурової вишки не зайняла багато часу. Роботи з видобутку газу йшли повним ходом, але, в один прекрасний день, інженери натрапили на підземну каверну. Пустоти виявилися настільки величезні, що пробиття верхнього шару викликало масштабний обвал — сюди провалилася і сама вишка з усім обладнанням, і весь транспорт, що стояв неподалік. По щасливому випадку, ніхто з робітників не постраждав.
Обмануті надії
Величезна діра, що утворилася в землі, вмить наповнилася газом. Забили тривогу біологи, адже він був згубний як для людей, так і для домашньої худоби — сільськогосподарська місцевість, де проводилось буріння, була домом для декількох великих колгоспів. Геологи вирішили підпалити газ, що зібрався, припускаючи, що всього декількох діб вистачить для його вигорання. Операцію провели п'ятого березня 1971 року. Спалахнувший газ, що надходить з каверни цілодобово, через кілька днів не погас. Палаюча вирва посеред степу лякає людей ось вже п'ятий десяток років.
Рішення проблеми
Воронку неодноразово намагалися засипати. Нічого доброго з цього не виходило: експедиція, проведена в 1983 році, не змогла виконати навіть третини необхідних робіт, а в березні 1992 сталася ще одна катастрофа: група місцевих активістів-екологів з п'яти осіб загинула в повному складі, за нез'ясованих обставин. Це, звичайно ж, тільки додало впевненості забобонним людям в магічному походженні порталу. І справді, який газ може горіти сорок років поспіль і не згасати!
Сучасний стан
Ще в 2004 році уряд Туркменістану село Дарваза зніс. Власне, людей тут і так не залишалося: навіть найстійкіші вважали за краще перебратися до місця спокійніше. У 2010 році, президент Туркменістану Гурбангулі Бердимухамедов вольовим рішенням постановив кратер засипати, адже там щомиті згорають незліченні кубометри дорогоцінного природного газу. Але, перефразовуючи відому приказку, Гурбангулі припускає, а реальність має: Дарваза горить досі і гаснути не збирається.
Експедиція Короніса
В листопаді 2013 року досліджувати одне з найбільш незвичайних місць на планеті вирішив відомий мандрівник Джордж Короніс. Він організував експедицію, фінансовану National Geographic. Мета була, ні багато ні мало, спуститися на дно розпеченого, гарячого кратера і взяти проби грунту. Підготовка до поїздки зайняла у Короніса цілих півтора роки, а спорядження виготовляли з кевлара на військових заводах. Потім відважний мандрівник, незважаючи на протести чисельних родичів, вирушив у своє персональне турне по туркменському пеклу.
Життя в пеклі
Коронісу неймовірно пощастило — причому двічі. По-перше, обладнання не підвело і він просто залишився в живих. А, по-друге, дослідник не тільки зумів взяти проби ґрунту, але і виявив на дні кратера життя. Бактерії, які з подивом вивчали вчені вже на поверхні, не живуть ніде на землі, за винятком цього дивного і страшного, киплячого лавою провалу в землі. Ця знахідка дуже надихнула і астробіологів, адже тепер ті планети, де життя вважалася неможливим, цілком можуть виявитися населеними.
