Скарб, про який всі забули!

В легендарному музеї Аушвіц-Біркенау зберігаються десятки тисячі речей жертв концтабору. Власники переважної більшості цих предметів стали жертвами запущеної нацистами машини смерті, передає Ukr.Media.

У печах Освенціма знайшов свою долю і господар кружки, яку днями почали готувати до виставки працівники музею. Люди були сильно здивовані, коли з'ясувалося: цілих 70 років в денці чашки переховувався секрет!

За роки металеве донце кружки остаточно проржавіло. Але коли воно вивалилося назовні, виявилося, що під тонким шаром заліза перебувало секретне відділення. Там, надійно приховані від сторонніх очей, лежали каблучка і ланцюжок.

На загорнутому в полотнину ланцюжку і жіночому кільці 583 проба з печаткою у вигляді голови лицаря. Саме таку мітку ставили на ювелірні вироби з золота у Польші в період між світовими війнами.

Коли звозили євреїв до концтаборів, ніхто не говорив нещасним, що їх везуть на забій. Людям казали про депортацію, про те, що на новому місці їх чекає нове життя і робота.

Речей дозволяли взяти дуже мало. Розрахунок був на те, що бідолахи в будь-якому випадку знайдуть спосіб взяти з собою хоч якісь цінності.

Зазвичай німці швидко виявляли серед немудрених пожитків бранців їх останні «скарби». Але кружка з секретом виявилася їм не по зубах. Лише проржавіле з часом дно видало таємницю давно покійного власника вченим.

Ретельність, з якою бранці таборів ховали свої речі, вказує на те, що люди прекрасно розуміли: їх будуть нещадно грабувати. З іншого боку у нещасних, схоже, все одно залишалася надія на краще майбутнє. В іншому випадку єврейські родини б просто здалися на милість долі, не вигадуючи жодних хитрощів.

Тепер коштовності мерця теж опиняться на виставці. Працівники музею впевнені: колишній власник речей всерйоз розраховував що у нього вийде покинути табір живим. На жаль, нещасний так назавжди і залишився в Освенцимі.

Таким чином кільце з ланцюжком стали своєрідним символом надії мільйонів євреїв на життя після табірних воріт. І символом сумним, адже для більшості ці надії виявилися марними...