Ця історія сталася в українському місті Дніпро (колишній Дніпропетровськ) 31го грудня 2013 року. В той день Руслан і Анастасія Оданец готувалися відзначити Новий рік в своєму новому будинку. У них, нарешті, було достатньо місця, щоб запросити на свято всіх рідних: у великому будинку був навіть спортивний куточок з басейном. Але ніхто тоді не міг і припустити, яким кошмаром стане для сім'ї цей святковий день, передає Ukr.Media.
Поки батьки готувалися до застілля, п'ятирічний Радомир і трирічна Олеся грали зі своєю двоюрідною сестрою. Але в якийсь момент батьки зрозуміли, що в будинку було дуже тихо. Маленьку непосиду Олесю ніде не було видно.
Руслан відправився на пошуки дочки. Те, що він побачив, заглянувши в спортивний куточок, було гірше самого страшного з кошмарів. Олеся лежала на дні басейну. Чоловік відразу ж витягнув дівчинку з води, але вона вже не дихала.
Мама, прибігша на крик, зомліла, родичі стали дзвонити в швидку. А батько у відчаї намагався привести свою дочку в почуття. Руслан ніколи не вчився надавати першу допомогу, він лише намагався повторювати те, що багато раз бачив у кіно: натискав на вузеньку грудну клітку і раз за разом вдихав повітря в рот дівчинки.
Швидка приїхала через 10 хвилин. Лікарі попросили батька відступитися і самі зайнялися дівчинкою. Але всього на пару хвилин. Після цього медики озвучили вердикт, який не повинен чути ні один батько: «Дівчинка мертва, нічим не можна допомогти». Руслан благав їх не зупинятися, але лікарі вже дзвонили до поліції, щоб повідомити про труп.
Але батько просто не міг змиритися зі смертю свого малятка. Не звертаючи уваги на слова лікарів, він знову почав робити дочці штучне дихання і масаж серця. Лікарі намагалися його зупинити, вимагаючи «не знущатися над трупом».
Але Руслан просто не чув, лише знову і знову повторював одні і ті ж рухи: видих-поштовх... поштовх-видих. І в якийсь момент він раптом відчув повторні поштовхи в грудях дочки. Через 40 хвилин після того, як її витягли з води, Олеся знову почала дихати.
Швидка ще не встигла від'їхати від будинку, коли рідні знову зателефонували медикам. Побачивши дівчинку, яку 30 хвилин тому назвали трупом, лікарі просто втратили дар мови. Олесю доставили до реанімації, дівчинка була в комі. Кілька днів фахівці боролися за її життя, а Руслан і Анастасія могли лише сподіватися. Нарешті, стан дитини стабілізувався. Щоб збільшити шанси на одужання, батьки вирішили відвезти Олесю на лікування в Москву.
Два тижні потому дівчинка, нарешті, вийшла з коми. Але лікарі не поспішали обнадіювати батьків: шанси на відновлення були дуже малі. Такий тривалий стан клінічної смерті могло на все життя прикувати дівчину до ліжка.
Спочатку Олеся не могла ні говорити, ні рухатися. Більш того, вона прокинулася сліпа. Але рідні раділи вже тому, що вона у свідомості — це вже було справжнім дивом. Але, як виявилося, у цієї маленької, але дуже сильної дівчинки було в запасі багато сюрпризів: протягом декількох тижнів до Олесі повернувся зір, вона знову заговорила.
З кожним днем дівчинка відчувала себе все впевненіше. І всього лише через кілька місяців ніхто вже не міг і уявити, що ця чарівна дівчинка пережила справжній кошмар.
Ця історія потрясла всіх. Про батька, який у буквальному сенсі повернув свою дівчинку з того світу, говорила вся країна. Руслана та Олесю часто запрошували на. Досі люди, яких глибоко зворушила історія Олесі, згадують про неї і цікавляться її життям. І Руслан може з радістю поділитися, що дівчинка почуває себе добре, росте і гарнішає в оточенні люблячих людей.
Батьківська любов — це неймовірна сила, для якої немає нічого неможливого. Завдяки любові свого батька і власній силі волі Олеся знайшла друге життя, так нехай вона буде наповнена щастям і добром! Ми бажаємо Олесі та її родині всього найкращого!
