Приблизно в 3200 кілометрів на північний схід від Нової Зеландії лежить крихітний атол Палмерстон. Живе на ньому всього лише 62 людини, і всі вони належать до однієї родинної лінії. Цей острів - справді один із найбільш віддалених та ізольованих клаптиків суші на всій нашій планеті, інформує Ukr.Media.
Острів Палмерстон відкрив капітан Джеймс Кук ще в 1774 році. Під час своєї другої подорожі по Тихому океану знаменитий дослідник помітив цей атол з палуби корабля, хоча він висадився на нього вперше тільки під час своєї третьої експедиції у квітні 1777 року. Острів Кук назвав Палмерстоном на честь Генрі Темпла (Henry Temple), другого лорда Палмерстона, відомого в ті роки британського політика.
Всі 62 жителя атолу мають кровний зв'язок з однією і тією ж людиною - Вільямом Марстерсом (William Marsters). Він був першим постійним мешканцем острова і оселився на ньому в 1863 році зі своєю полінезійською дружиною та двома її родичками. Після того як Марстерс отримав від самої королеви Вікторії права на володіння островом, він узяв собі в дружини також і родичок першої дружини.
У Марстерса і його дружин в результаті народилося 23 дитини. Перед своєю смертю у 1899 році господар острова розділив його на 3 частини між своїми дружинами та дітьми. Сьогодні з 62 поселенців 59 жителів - прямі нащадки Вільяма Марстерса.
Життя на цьому острові сповнене простоти, і його ізольованість помітна в усьому. Тут немає магазинів, банків або ринків. Грошима місцеві жителі користуються тільки для обміну товарами з моряками, які припливають на атол із «зовнішнього світу» вкрай рідко. Торгівля між самими остров'янами - практично єдиний спосіб отримати необхідну річ.
Тут немає системи водопостачання або каналізації. Дощову воду збирають для пиття, а на весь острів існує всього 2 громадських туалети, які стоять посеред головної і єдиної вулиці атола. Електрика працює по 6 годин на день. Не так давно тут вперше з'явилася телефонна станція для спрощеного зв'язку із зовнішнім світом.
Остров'яни найбільше покладаються на рибну ловлю і збір кокосів, які ростуть на Палмерстоні. Кораблі з більш специфічними припасами прибувають сюди кілька разів на рік, але якихось регулярних поставок немає через те, що цей острів дуже віддалений. Якщо хтось хоче відвідати Палмерстон в якості гостя або туриста, його приймуть з розпростертими обіймами. Остров'яни обожнюють мандрівників і дуже швидко приймають гостей за своїх. На атолі немає готелів, так що приїжджі постояльці селяться зазвичай прямо в будинках місцевих жителів.
Втім, подібна поїздка - не найпростіша. Палмерстон знаходиться в 500 кілометрах від столичного острова Раротонга (Rarotonga, держава Острова Кука). На подібне плавання йде близько 2 днів, а рейси сюди відбуваються вкрай рідко. Якщо ви мрієте відвідати одне із найбільш відокремлених місць на Землі, що знаходиться в стороні від шуму цивілізації, вам точно на Палмерстон!
