Влада не в змозі обіцяти трудовим мігрантам виплату соцдопомоги або привабливі робочі місця. Тому державну політику поки хочуть направити на постійну комунікацію з трудовими мігрантами (в тому числі, на отримання точної свіжої інформації про їх чисельність і структуру), на захист їх прав, а також на їх повернення у майбутньому, інформує Ukr.Media.
На виконання цих першочергових завдань і спрямований законопроєкт «Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо державного захисту трудових мігрантів» №10383, зареєстрований у Верховній Раді 18 червня 2019 року.
Дадуть гроші на школи закордоном
Документом запропоновано створити окремий орган виконавчої влади, який би відав питаннями трудових мігрантів та контролював роботу фірм-посередників у міжнародному працевлаштуванні. Таке «міністерство заробітчан» буде:
- Координуватися прем'єр-міністром.
- Брати участь у формуванні державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції.
- Збирати та систематизувати інформацію про всіх заробітчан.
- Сприятиме легальному працевлаштуванню українців закордоном і захищати права мігрантів. Правда, до кінця незрозуміло, як саме.
- Надавати правову, інформаційну і консультаційну допомогу.
- Сприяти підтриманню зв'язків заробітчанина з українською діаспорою, допомагати налагоджувати культурні зв'язки, а дітям мігрантів отримувати закордоном українськими вчителями рідною мовою (педагогам допоможуть пройти атестацію і сертифікують для роботи закордоном).
- Безкоштовно надавати підручники і допомогу українцям, які навчаються в українських школах закордоном.
- Сприяти відкриттю свого бізнесу тим, хто вирішить повернутися. Також таким особам обіцяють податкові пільги.
- Забезпечувати функціонування інформаційно-аналітичних систем надання допомоги і послуг трудовим мігрантам, у тому числі системи «єдиного вікна».
- Обмінюватися інформацією з відомствами інших країн про умови праці та працевлаштування.
Законопроєкт вводить спеціальний вид освіти: «українська освіта за кордоном». У документі визначені критерії, за якими держава визнає відповідні установи та заходи, які належать до такого виду освіти. Якщо вони будуть підпадати під потрібні критерії, держава буде зобов'язана надавати підтримку таким заходам, в тому числі, фінансову (її розмір Кабмін визначить окремо).
«Зокрема, проєкт пропонується встановити можливість фінансування окремих освітніх заходів (потреб) з державного бюджету. Крім того, законопроєкт встановлює обов'язок держави сприяти сертифікації та акредитації вчителів українських шкіл у громадах, а також сприяти оцінці знань і визнання документів випускників таких шкіл в Україні», — каже керівник фракції «Народний фронт», депутат-мажоритарник Максим Бурбак.
Підлі договори
Юристи ж і експерти ринку зі скепсисом дивляться на чергову спробу зарегулювати життя наших роботяг. Правозахисники сумніваються, що вийде реально захистити наших заробітчан закордоном. Основна проблема в тому, що, наприклад, у тій же Польщі, переважна більшість українських робітників оформляється за цивільно-правовими договорами, а не з трудовим. До останніх, як правило, набагато жорсткіші вимоги за умовами праці, робочого графіка і мінімального окладу. У той час як цивільно-правові оформляються з помітним урізанням прав іноземних працівників.
«Українцям можуть прописати там 12-годинний робочий день, набагато меншу зарплату і ін. А оскільки іноземні компанії знаходять собі працівників через місцеві рекрутингові агентства, які просто «здають працівників їм в оренду», то по суті пред'являти кінцевому роботодавцю (фірмі, на якій йде робота) — нічого. Працівники де-юре оформлені не на підприємстві, а в рекрутинговому агентстві», — розповів голова профспілки «Трудова солідарність» Віталій Махинько.
За словами юристів, оскаржити цивільно-правовий договір все ж можна, але тільки через суд. А на це потрібно розташовувати часом і вільними коштами в розмірі від декількох сотень до декількох тисяч євро.
«Суди закордоном йдуть швидше, ніж у нас, але мінімум кілька місяців все ж на це потрібно. І на щось сподіватися, звичайно, можна тільки, якщо працює людина легально. Якщо є гроші, але немає часу на ходіння по судах, чи потрібно їхати на батьківщину, то можна делегувати представляти свої інтереси в суді адвокату», — пояснив адвокат, керуючий партнер ЮК «Альянс Правових Сил» Віталій Собкович.
Діти вже не повернуться
До того ж, кажуть експерти, якщо нове міністерство у справах трудових мігрантів все ж спробує посприяти захисту прав наших громадян закордоном, бюрократія швидким це процес точно не зробить. Наприклад, офіційну відповідь від закордонних відомств можна буде чекати щонайменше місяць. За цей час з працівником може статися все, що завгодно.
І звичайно ж українці не бажають вплутуватися в судові тертя з роботодавцями або займатися постійними листуванням з нашими та іноземними інстанціями для захисту своїх прав. Простіше знайти іншу роботу, з більш гідними умовами.
«Що ж стосується розвитку української освіти в інших країнах, то як показує практика, якщо люди їдуть працювати в іншу країну з дітьми, в 99% випадків повертатися вони вже, на жаль, не будуть. А ті, хто хоче повернутися і робити бізнес в Україні і так це роблять, але їх небагато. Все ж займатися підприємництвом у нас набагато складніше, ніж в Європі. Тут бояться нестабільної економіки, перевірок і штрафів», — резюмував Махинько.
