Двоє друзів пішли випити пива, і закінчилося все тим, що дружина одного з них народила дитину іншому. І тепер їхні родини щасливі, адже це був прояв справжньої дружби, взаємодопомоги та самопожертви, інформує Ukr.Media.
Дві сім'ї з Великобританії розповіли незвичайну історію про те, як дружина одного друга дуже допомогла іншому. Все почалося з того, що 33-річна Келлі Баллок та її 35-річний чоловік Пол дізналися, що більше не можуть мати дітей.
Келлі та Пол разом вже 15 років і одружені протягом семи років. В 2013 році у них з'явився син Броуді, але обставини його народження досить трагічні. У Келлі виявили симфізит — запалення фіброзної тканини тазу, що супроводжується розходженням лобкових кісток. Захворювання виявилося настільки важким, що жінці довелося провести майже всю вагітність в інвалідному візку.
Лікарі припускали, що після пологів організм Келлі відновиться, але цього так і не сталося: вона досі страждає від болю в області тазу. Зрозуміло, про народження другої дитини не могло бути й мови — воно прикувало б жінку до інвалідного крісла вже назавжди. Але Пол і Келлі були спустошені, адже вони мріяли про брата чи сестру для Броуді.
Дізнавшись про сумний прогноз, Пол запросив свого шкільного друга і ровесника Марка Ботта випити кілька кухлів пива. Чоловіки напилися, і Пол поділився з Марком проблемою. Крім того, він розповів, що Келлі в розпачі і починає подумувати про сурогатне материнство.
Повернувшись додому, Марк розповів про сумну новину своїй дружині Кім. У пари вже було двоє дітей — п'ятирічна Пенні і трирічна Скарлетт, — і 32-річна дівчина вирішила, що після двох успішних і легких вагітностей їй не складно народити ще одного малюка — цього разу для сім'ї Баллок.
За словами Кім, ідея виникла у неї сама собою.
"Все почалося з пінти алкоголю. Наші чоловіки розговорилися про це — і все."
Дізнавшись, що пара думає про те, щоб знайти когось, хто виносить для них дитину, Кім майже одразу подумала про себе.
"Я просто сказала: "Я б могла це зробити". Просто так. І чоловік такий: "Ну так"."
Спочатку Марк і Кім просто жартували на цей рахунок, але потім Кім зацікавилася питанням і почала читати про сурогатне материнство: про те, як це робиться і як це взагалі.
"Через кілька тижнів я сказала: "Знаєш що? Я б правда могла це зробити"."
Спочатку Кім побоювалася, що чоловік не зможе сприйняти це.
"Я запитала його, як він поставиться до того, щоб я виносила дитину його кращого друга. Але він сказав: "Якщо ти цього хочеш, зроби це"."
Після цього Кім покликала Келлі прогулятися і повідомила про своє бажання.
"Вона розридалася і сказала: "Господи, я не можу повірити, що ти замислилася про це". А я відповіла: "Я можу народжувати, я досить гарна в цьому, давай я народжу вам дитину".
Згадуючи про цей день, Келлі кожного разу готова розплакатися.
"Вона сказала мені: "Я не хочу, щоб ти подумала, що я лізу у ваші справи, але я б зробила це". В той момент я годувала її маленьку доньку, і я просто заплакала. Це було так незвично, Я взагалі не очікувала такого. У неї золоте серце."
Пари обрали Манчестерську клініку з лікування безпліддя. У Келлі тричі брали яйцеклітини для штучного запліднення. Дві спроби виявилися невдалими — і кожна коштувала близько двох тисяч фунтів стерлінгів. Але втретє Кім нарешті завагітніла.
На кожну зустріч з лікарями Кім приходила з Келлі і Полом. А ось Марк не захотів прив'язуватися до чужої дитині, тому жодного разу не супроводжував її.
"Марк дивився на це так: у моїх друзів буде дитина, але вона росте всередині моєї дружини."
Сама Кім каже, що одразу налаштувалася на те, що малюк всередині неї їй не належить, тому не відчувала батьківського зв'язку з ним.
"Я була рада, що виношую Райлі, пишалася, але він ніколи не був моєю дитиною. І я не прив'язувалася до нього."
На пологах Кім теж були справжні батьки малюка.
"Він народився, і я подумала: "Боже, він схожий на Пола. Це не моя дитина! Не моя!"
Келлі думала, що дивитися, як інша жінка народжує її сина, буде дивно. Але все відбулося краще, ніж вона очікувала.
"Коли він з'явився, ми всі плакали. Це було так емоційно. Я ненавиділа свою вагітність, це було просто жахливо, але цього разу я дізналася, як все повинно бути."
Райлі народився в квітні 2018 року, але його батьки отримали документи, які підтверджують, що він їх син, тільки в грудні. При цьому вони все одно вважаються його законними опікунами, а Кім і Марк вказані як мати і батько у свідоцтві про народження, хоча генетично не є ними.
Зараз родини дуже близькі, і Райлі та Броуді — майже як брати для Скарлетт і Пенні.
Келлі досі не може прийти до тями від вдячності до Кім.
"У перший день народження Райлі Кім сиділа з нами, подивившись на всіх, сказала "Це ж усе через мене". І так воно і є. Вона доповнила нашу сім'ю."
Кім пишається собою і вважає, що подія згуртувала їх сім'ї.
"Тепер я відчуваю, який тісний зв'язок між мною і Келлі. Вона чудова, я б віддала їй Райлі ще хоч сто разів."
Водночас вона визнає: бути сурогатною матір'ю дуже і дуже складно.
"Ви розумієте, що виношуєте чужу дитину, і набагато страшніше випадково завдати шкоди чужій дитині. З'являється щось подібне до параної. Я постійно думала про те, що мені довірили цього малюка і мені треба зробити все, що я можу, щоб він з'явився на світ."
