Маленький хлопчик з аутизмом боявся йти до школи і розплакався на очах у всіх учнів, але все не дарма. Поруч із ним виявився однокласник, який повертає віру в любов і доброту. Він так зворушливо підтримав малюка, що у них не було шансів не стати найкращими друзями, інформує Ukr.Media.
Два маленьких хлопчики, які незвично провели свій перший день у школі, стали справжніми знаменитостями завдяки лише одній фотографії. На знімку можна роздивитись, що один з хлопчиків плаче, а інший міцно тримає його за руку, намагаючись таким чином продемонструвати свою підтримку. І така зворушлива турбота не може не розтопити серця.
Восьмирічний Крістіан Мур разом зі своїм приятелем Коннором Крітом на початку серпня вирушили у другий клас початкової школи Міннеха в Уїчиті, штат Канзас, але для одного з них цей день виявився дуже стресовим.
Юний Коннор страждає на аутизм і іноді перебуває в неприємному емоційному стані, коли йому стає погано і страшно.
Так сталося і в перший день в школі, але поруч опинився однокласник, який несподівано підтримав хлопчика.
"Крістіан був добрий до мене. Я заплакав, а він мені допоміг. І я був щасливий... Він знайшов мене, тримав за руку, і я плакав від щастя."
Мама маленького героя Кортні Мур розповіла, що з того часу хлопці стали дуже близькі.
"Я побачила Крістіана на землі разом із Коннором, коли він плакав у кутку, а мій син втішав його. Після цього він взяв Коннора за руку і повів до дверей, а потім до школи. У них тепер нерозривний зв'язок."
Мама Коннора Ейпріл Крайтс була дуже вдячна Крістіану за його вчинок.
"Щодня я дуже хвилююся, що над Коннором будуть знущатися через те, що він відрізняється від усіх. Щодня я дуже боюся, що над малюком будуть сміятися, тому що він неправильно говорить або не сидить на місці. Крістіан просто зігрів моє серце. Якби таких дітей було більше, я б ні через що не переймалася."
Родичі Коннора вдячні не тільки Крістіану, але і його батькам. Вони висловили вдячність Кортні за прекрасне виховання сина.
"Більше батьків повинні вчити своїх дітей тому, як бути милосердними. Дуже дякую, Кортні."