У хлопця є сотні пар кросівок, сандалів, капців та іншого взуття, однак він їх не носить. Уся ця величезна колекція потрібна йому тільки для того, щоб роздати її нужденним людям. І бажання допомогти іншим з'явилося у хлопчика після того, як він став жертвою знущань в школі, інформує Ukr.Media.
Кайлер Ніппер з Лас-Вегаса, США, став відомим на все своє місто. Причина такої популярності криється у величезній колекції взуття, яка нараховує понад сто примірників. Але ні, хлопчина не заможний модник, який щодня змінює кросівки. Він взагалі не носить нічого зі своїх запасів, але робить так, щоб носили інші. Причому абсолютно безкоштовно.
Хлопчик створив свою програму "Kylers Kicks", в рамках якої допомагає тим, хто не може дозволити собі купити нове взуття. Небайдужі жителі міста віддають Кайлеру старі черевики, кеди та кросівки, а хлопець вичищає їх до ідеального стану і віддає біднякам. Однак йому доводиться мати справу не тільки з використаними речами. Дуже часто місцеві меценати закуповують новинки, а юнак гарантує, що все придбане потрапить до потрібних рук. Але ця благодійна ідея з'явилася в голові хлопчика тоді, коли в його житті було не все так райдужно.
Коли Кайлеру було 11 років (зараз йому 14), він пережив те, що його мама, Шеріс, назвала "найгіршим днем у житті". За словами жінки, хулігани в школі побили її сина через те, що у нього були смішні туфлі. Річ у тім, що у хлопчика нога злегка деформована, і це змушує його ходити навшпиньки. Через таку специфічну ходу передня частина його взуття тріскається й ламається.
Після того як Кайлер став жертвою хуліганів, його поклали до лікарні. Травми були досить серйозними, тож довелося навіть робити операцію, а потім проходити тривалий курс реабілітації. Звичайно, мама весь цей час знаходилася поруч із ним і та була дуже рада, коли син прокинувся від наркозу. Але ось перші думки хлопчика трохи здивували жінку.
"Після операції він думав тільки про те, щоб роздавати туфлі людям."
Через те, що Кайлер довгий час лежав у лікарні, його родині довелося витратити всі свої гроші на лікування. Щоб залишатися на плаву, Шеріс із дітьми була змушена жити у різних мотелях і хостелах, лише б знайти місце для сну. Зрештою вони переїхали до спеціального притулку, який надає їм кімнату за зниженою ціною.
Попри такі труднощі, хлопчина навіть не думає про те, щоб припинити допомагати іншим людям. І мама завжди дивується, звідки у її сина така любов до оточуючих.
"Щоранку він думає про те, що треба вставати і йти допомагати іншим. І для мене це найгарніша частина всієї цієї історії."
Сам Кайлер каже, що добрі вчинки зцілюють його від пережитого стресу. Раніше йому завжди снилися кошмари, але тепер це все в минулому. А ще хлопчина найбільше не хоче, щоб когось ображали через взуття.
"Я хочу бути впевненим, що те, що трапилося зі мною не відбудеться ні з ким іншим."
