Мати залишила дитину в готельному номері. При ньому була лише записка про те, як годувати малюка, і банка з сумішшю. Ні імені, ні віку — нічого.

Хлопчик лежав у імпровізованому «гнізді» з простирадлом посеред ліжка, коли його знайшла покоївка. Матері та слід прохолов — від неї залишилися тільки інструкції, як поводитися з двотижневим немовлям. Це було 2 липня 1944 року, інформує Ukr.Media.

Ця новина розбурхала місто. Історія про покинутого малюка була на перших шпальтах всіх місцевих газет. Але ніхто не прийшов за хлопчиком, про його матір теж ніхто нічого не знав. Немовля відвезли в лікарню, а потім віддали на усиновлення. Новими батьками хлопчика стали Елоїза і Френк Коули. Тепер він більше не був безіменним, його назвали Річардом.

Маленький Річард ріс, знаючи, що Елоїза і Френк йому не рідні. Прийомні мама і тато не стали приховувати від хлопчика, що усиновили його. Щоправда, про його біологічних батьків розповісти йому нічого не могли: самі не знали. У підсумку склали легенду: сказали, що батько його загинув на війні, а мама розбилася в автокатастрофі.

«Я ніколи про це особливо не замислювався. Неможливо сумувати за тими, кого ти ніколи не знав. Те, ким були мої біологічні батьки, не мало значення. Я став тим, ким я став», — знизує плечима Річард, якому зараз 75 років.

Хлопчик виріс, одружився, розлучився, ще раз одружився, виховав двох дітей, пропрацював кілька десятків років у сфері IT, потім відкрив свій бізнес з виготовлення кормів для птахів. Зараз Річард Коул на пенсії — насолоджується заслуженим відпочинком та подорожами. До речі, саме вони, подорожі, і змусили його почати шукати біологічну сім'ю. Коли Річард оформляв закордонний паспорт, з цим виникли проблеми із-за виправлень у свідоцтві про народження. Ось він і вирішив: чому б і не з'ясувати, звідки ж він насправді.

Сказано — зроблено. Досить швидко Річард відкопав всі газетні публікації, які повідомляли про покинуте в готелі немовля. Це дало йому лише одну зачіпку — місто. Тоді він вирішив зробити аналіз ДНК, сподіваючись, що це допоможе прояснити його походження. І треба ж було такому статися, що водночас Памела Вільямс, медсестра з Айови, теж зробила такий тест — просто з цікавості. Через кілька місяців їй подзвонили та сказали, що у неї є можливий родич в іншому штаті. Памела і Річард здзвонилися, а потім і зустрілися.

Виявилося, що у Річарда є брат і три сестри. Його батько, Уейн Брукс, був одружений тричі, але про його перший шлюб, в якому народився Коул, ніхто не знав. З матір'ю Річарда, Мілдред, вони одружилися ще в старшій школі. Шлюб був дуже недовгим — близько року. Після розриву красива 18-річна білявка увійшла у той самий готель з дитиною, а вранці вийшла вже одна. Ще через рік Мілдред знову вийшла заміж, розлучилася, потім було ще кілька шлюбів, кар'єра художниці, мецената і актриси. Вона померла три роки тому, зустрітися з нею Річард не встиг.

«У мене немає образи на матір, — каже чоловік. — Якби ми зустрілися, я б сказав, що в мене все добре і я ніколи не тримав на неї зла. Зате тепер я знаю, що у мене є брати та сестри. Вони прекрасні люди, ми з ними чудово порозумілися. А ще я дізнався, в кого пішов зовнішністю і манерами — у свого дідуся Роллі, з яким ми ніколи не зустрічалися».