Англійка перебирала на горищі старі сімейні речі та знайшла у них телеграму 1954 року, у якій хлопець запросив дівчину на побачення. Виявилося, що за маленьким клаптиком паперу ховається історія кохання, яка тривала 60 років, і вона допомогла шукачці зрозуміти, як будуються щасливі відносини, інформує Ukr.Media.
Вихователька з Глазго, Англія, 23-річна Бреді Блек, перебирала речі на горищі і розглядала листівки у старих коробках, коли побачила там непримітний клаптик паперу. Маленька записка виявилася телеграмою 1954 року, у якій невідомий хлопець просив прийти на побачення вподобану ним дівчину.
У записки був такий зворушливий зміст, що Бреді зацікавилася її історією. Вона припустила, що послання адресоване її бабусі, Лілі Блек, і онука поцікавилася у родички, хто надіслав лист.
Бабуся підтвердила, що дійсно отримала записку від залицяльника, який виявився покійним дідусем Бреді — Джимом, з яким Лілі прожила разом 60 років.
Пенсіонерка згадала, як у 1952 році ходила на танці до бальної зали Plaza, щоб потанцювати і знайти партнера, який міг би скласти їй гідну пару. Одного дня увагу Лілі привернув чоловік, який здивував усіх відпочиваючих своїм незвичайним танцем.
"Він виглядав дуже дивно, але я придивилася і зрозуміла, що відбувається. Він танцював так, ніби у нього дві лівих ноги."
Лілі, яка приходила у Plaza шукати кращого танцюриста, навіть не думала знайомитися з незграбним чоловіком, але він підійшов до неї сам, назвав себе Джимом і запропонував випити з ним кави. Наступного дня після виконання танцювального перфомансу він поїхав у відрядження, а після повернення одразу надіслав новій знайомій лист.
На папері Джим попросив Лілі про зустріч, яка поклала початок 61-річному шлюбу, що приніс парі чотирьох дітей, п'ятьох онуків і стільки ж правнуків. Бреді, яка дізналася про це у 2020 році, була вражена історією.
"Він хотів зустрітися з нею, а наступного дня зробив їй пропозицію. Відтоді вони не розлучалися і одружилися того ж року. Це відкрило мені очі на те, наскільки різними бувають способи зустріти свого чоловіка. Плюс, це зайвий доказ того, що відстань — це не перешкода для кохання."
Сама Лілі, яка ще не оговталася від смерті чоловіка у 2005 році, не шкодує про свій вибір.
"Можливо, у мене не було гарного танцюриста, але у мене був чудовий чоловік."
Можна лише захоплюватися коханням і терпінням, які пара пронесла через півстоліття їх спільного життя.
