21-річний другий лейтенант драгунського полку Юбер Рошеро загинув на полі битви у Фландрії 26 квітня 1918 року. Для його батьків втрата сина стала справжньою трагедією. Подружжя Рошеро вирішили замурувати кімнату Юбера, зробивши з неї своєрідний музей пам'яті. Батько заклав дверний отвір цеглою, залишивши всередині всі особисті речі, фотографії, меблі, вазу з квітами і пляшечку з фландрійською землею, де його син зустрів смерть, інформує Ukr.Media.
Через чотири роки після закінчення Другої світової війни з'ясувалося, що Юбер був похований у Великобританії як Невідомий солдат. Його сім'я організувала перепоховання останків на кладовищі в його рідній комуні Белабр.
Через п'ять років подружжя Рошеро чи то продала, чи то подарувала будинок французькому генералу Ежену Бріду з однією лише умовою-не відкривати кімнату протягом 500 років. Через три роки почалася Друга світова війна. Генерал Бріду деякий час займав пост державного секретаря при колабораціоністському режимі Віші, а тоді втік до Іспанії.
На батьківщині його засудили до смерті як зрадника, а його власність конфіскувала французька влада. Будинок знімала сім'я судових адвокатів, а в 50-х роках минулого століття його викупила внучка генерала Бріду і її чоловік — Даніель Фабре. Саме він і захотів відкрити кімнату раніше терміну, про який просили батьки Юбера Рошеро.
Побачене вразило Даніеля. Він немов потрапив в іншу епоху. Перше, що кидалося в очі, — це ліжко: занадто маленьке для дорослого. Поруч з ним на книжковій полиці зберігаються десятки шкільних підручників — серед них класика французької літератури і шкільний граматик.
На ліжку колишнього власника все ще лежав його головний убір, а в кутку висів його військовий мундир — правда, порядком постраждалий від часу і молі.
На столі понад 100 років пролежали недоторканими пістолет, курильна трубка і стремена Юбера. Біля вікна стояло крісло, ніби чекаючи свого господаря.
На тумбочці поруч з ліжком збереглися книги, свічка і ваза з засохлими квітами. Зі стіни на Даніеля дивилася фотографія солдата у формі.
Серед речей була знайдена металева туба англійських сигарет, тонкі білі циліндри все ще слабо пахнуть тютюном.
"Я намагався викурити одну, — каже мені нинішній власник будинку Даніель Фабр. — Це було не дуже добре".
Вражений побаченим, месьє Фабре запросив адміністрацію комуни своїми очима поглянути на "тимчасову капсулу", виявлену в його будинку. Чиновники також не стали нічого чіпати на виконання покарання подружжя Рошеро.
Мер міста-Лоран Ларош-почав шукати благодійників, які зможуть зробити з цього місця музей. При цьому він розуміє, що будинок знаходиться у власності Даніеля Фабре, і тільки йому і його родині вирішувати долю реліквій сім'ї Рошеро.
Втім, на цей час йому нема про що турбуватися — месьє Фабре пообіцяв "нехай і не з пієтетом, але з повагою" поставитися до речей покійного і залишити все як є. Займатися відновленням реліквій він теж не збирається, адже, за його словами, тоді може пропасти особливий емоційний заряд, відчуття від зіткнення з минулим.
