На 60 році життя чоловік знайшов універсальний спосіб побороти кризу середнього віку. Все, що йому знадобилося, — це допомога дружини, титул лорда і власна держава, що живе за законами Середньовіччя, інформує Ukr.Media.
На південному сході австралійського міста Квінсленд знаходиться місце, де будь-який відвідувач перенесеться на тисячоліття назад, до феодальної Європи. Півсотні дерев'яних будиночків, кузня, невелика таверна, з якої лунає стукіт чавунних кухлів, які б'ються один об інший — все це знаходиться за автентичним парканом на приватній ділянці.
Тільки розлогі евкаліпти і валлабі, які рухаються туди-сюди, нагадують, що це все ж таки Австралія.
Все це з'явилося завдяки старанням однієї людини: звичайного австралійця Террі Блейка, точніше, лорда Теренса. Коли у віці 60 років чоловік вийшов на пенсію, його накрила серйозна криза середнього віку.
Новоспечений пенсіонер не знав, чим тепер займати свої дні, і невпинно скаржився на це дружині. Але мудра леді Тоня (за документами XXI століття Тоня Осборн-Блейк) спрямувала чоловіка у потрібне русло.
У 2014 році містер Блейк поєднав свою любов до історії з враженнями від подорожей Європою і додав до них велику ділянку землі у Рівербенді. Так в Австралії з'явилися (поки ще не визнані владою країни) володіння лорда Теренса, у яких є село Вікторі і ліси та поля, що оточують його.
Ідеєю новоспеченого феодала швидко надихнулися й інші люди з усього континенту, і зараз у поселенні проживають трохи більше 60 осіб. Вони вирощують овочі, ходять на полювання, варять пиво і мед, дотримуючись виключно середньовічних рецептів, і живуть у злагоді.
Правда, у якусь мить лорд Теренс дозволив у селі поширення вільнодумства, через що жителі поділили його територію на зони вікінгів, римлян і друїдів.
У Вікторі відсутня електрика, але лорд Теренс підкреслює, що тиранія не у його характері і він замовив установку сонячних батарей. До села часто приїжджають купці і торговці з далеких поселень, але щоб отримати місце на ярмарку вихідного дня, їм доводиться на день приймати місцеві правила і бігти, наприклад, ремонтувати огорожу, яка завалилася, за першим же покликом.
У такі дні за усіма розвагами своїх підданих і чужинців лорд Теренс спостерігає здалеку. Він полюбляє триматися у затінку і прогулюватися у компанії своїх вовкодавів Сквайра Макхендрі і Сквайра Ві Дугласа на околицях села, яке він колись (за його словами, через дурість) називав "царством кризи середнього віку".
"Я господар своїх володінь, я живу своєю мрією. Ми з моєю милою дружиною дуже задоволені тим, що створили".
