Не знаю, що робити, я вагітна від майбутнього зятя. Хлопець пообіцяв мовчати.

Я одна виховують дочку, мені 37, доньці 18. Сьогодні вона студентка, я не розумію, як так швидко минув час, коли вона встигла вирости. Мені було самотньо, адже раніше ми кожен день були разом, спілкувалися, гуляли та розмовляли про все, інформує Ukr.Media.

Нещодавно дочка повідомила, що зустріла хлопця. Я була дуже рада за неї, сказала, щоб приводила його додому, познайомиться. Вона привела. Хлопець був дуже симпатичний і не по роках розумний. Ми розмовляли всю ніч, потім я сказала дочці, що вона зробила гідний вибір.

Вони зустрічалися, я раділа, але досі відчувала себе самотньо. Думала, що мені вже скоро сорок і життя особисте закінчиться. А потім подумала, чому вже, адже ще 37, і у мене все попереду. Стала чепуритися, частіше виходити з подругами в кафе і клуби. Але всі, кого я зустрічала, хотіли відносин на один день, а мені цього було не потрібно.

Одного разу дочка прийшла з вулиці в поганому настрої, запитала, що сталося вона сказала, що посварилася з хлопцем. І навідріз відмовилася говорити на цю тему. Каже, що більше з ним ніколи не буде. Я не в курсі, що в них сталося, але розуміла, що цей хлопець дуже хороший.

Через кілька днів він прийшов до нас додому сам, тому що дочка не брала трубку. А вона в цей час кудись втекла з подругами. Я покликала хлопця попити чай, може прийде дочка і вони поговорять. Ми сиділи, розмовляли, а потім, не знаю як, але ми почали цілуватися, і все закінчилося в спальні. Вранці молодий чоловік дуже ніяковів, нічого не сказав, та пішов.

А через кілька днів знову прийшов, і дочки знову не було вдома. Чи то спеціально підгадав, чи то так вийшло. Так у нас тривало три тижні. Дочка ні в яку не хотіла його прощати. А тут раптом заявила, що зрозуміла, що краще нього їй нікого не знайти. Я сказала йому, що потрібно повернутися до моєї дочки та зробити її щасливою. Він був згоден. Вже наступного дня вони радісно щебетали на кухні.

У якийсь момент я відчула, що мені погано, все болить. Вирішила сходити в лікарню, а лікар там мене приголомшив. Він сказав, що я вагітна. Я була шокована. А потім згадала, що мій чоловік, який загинув дуже рано мріяв про двох дітей. Я вирішила залишити цю дитину. У мене за останні 7 років не було жодного чоловіка, тому я точно знала, хто батько цієї дитини.

Дочку потрібно було якось підготувати, я розповіла їй, що у мене з'явився чоловік. Як вона була за мене рада. Але я тут же її припинила, сказала, що ми спілкувалися всього три тижні, і він пішов. Хлопець дочки був разом з нами, і все розумів.

Я сказала доньці, що у мене є ще одна новина, вони обидва напружилися. І я їм розповіла про вагітність. Дочка була здивована, а по очах хлопця я побачила, що він все зрозумів. Але я нічого не могла сказати ні йому й, ні кому більше.

Дочка з хлопцем готуються до весілля, а у мене росте живіт. Що робити не знаю. Але нічого не кажу. З хлопцем ми більше не спілкуємося, тому що я люблю свою дочку і вболіваю за її щастя.

Мене хвилює лише одне, коли народиться дитина, буде вже нічого не приховати. Ходжу до церкви, молюся, щоб дочка або синочок був схожий на мене.

Але не впевнена, що це трапиться, тому що я біленька, а хлопець з чорним волоссям і карими очима. Думаю, що його порода переб'є. Що тоді буде не знаю. Останнім часом я взагалі нічого не знаю, боюся, а поруч нікого немає.

Нещодавно, коли дочка була на навчанні, він прийшов. Я не змогла встояти перед його чарівністю і здалася. Потім я йому все розповіла, але сказала, що ми можемо жити всі разом, тільки, щоб дочка нічого не знала.

Знаю, що поводжуся неправильно, але люблю їх обох. Хлопець пообіцяв мовчати. А сам чекає цю дитину.

Ходжу на останніх місяцях, хлопець у всьому допомагає, а дочка здивована, з чого така ввічливість. Я його ні про що не прошу, він все робить сам. Мені здається, що дочку це бісить. Боюся, що хлопець не витримає і все розповість. Що тоді буде — боюся втратити дочку.

Розумію, що вагітні стають дуже сентиментальними та боязкими, саме це зараз зі мною і відбувається. Не хочу заважати щастю дочки. Якщо потрібно буде, то я зовсім віддалюся, щоб не загострювати обстановку. Але це буде потім, зараз потрібно дочекатися пологів, а там видно буде.