Проживши багато років в щасливому, як я думала, шлюбі у якусь мить він лопнув по швах, інформує Ukr.Media.
Робота в школі викладачем української мови завжди приносила мені нові емоції — повідомляла Алла. Вона стала помічати віддаленість чоловіка, він мовчав і не відповідав на питання. Дивна поведінка виводила нерви і сили авторки. Сварок, як і дзвінків коханки, не було. Живучи розміреним життям, я сама все робила по дому і в побуті, тому що чоловік все одно робив все не так. Чомусь сама я все могла виконати швидше і дотримувалася у всьому порядку. Носилася з чоловіком як з дитиною, а натомість отримала від нього підкладену "свиню".
На вихідних ми бурхливо відзначали річницю весілля. Перед цим, я як працьовита бджілка прибрала весь будинок. Напередодні вечірки ми вручили один одному подарунки. Мій вибір зупинився на зелених кімнатних капцях, так відповідних до його махрового халата. До мого розчарування чоловік підніс шарф незрозумілої колірної гами. Неодноразово я повторювала йому як мантру: немає смаку — не даруй! Адже шарф не підходив до жодного вбрання з мого гардеробу.
У той день я не подала увазі, що подарунок не сподобався і подякувала чоловікові, мабуть, він щось запідозрив і вибрав для одягу не те що потрібно. Вважаючи, що у чоловіка зовсім немає почуття стилю і охайності, я навела порядок в його стилі і гардеробі. Створила такий мікс: кожному дню відповідав певний наряд. Кожна краватка, сорочка і навіть шкарпетки — це моя заслуга. Я взяла себе в руки і акуратно натякнула на комплект для суботи.
Контроль над одягом чоловіка переріс в контроль над його діями і навіть вибором одеколону. У кишені штанів чоловік міг знайти невелику покрокову інструкцію його подальших дій. Я вважала себе більш акуратною і пунктуальною, тому описувала такі пункти:
- якими духами пофарбувати наряд сьогодні
- спиралася на прогноз і радила кращий верхній одяг
- відповідно рекомендувала взуття.
Того дня, на моє зауваження чоловік так і не відреагував і продовжував носити верхній одяг четверга, а білизну суботи. Я не витерпіла і натякнула стримано, що не варто збивати налагоджений алгоритм в одязі. Чоловік нервово відреагував, назвавши мене і мої правила шизофренічними. Вперше за 10 років сталася сварка такого масштабу і спричинила за собою мовчання.
По приходу гостей я трохи заспокоїлася, чоловік, пішов в спальню переодягатися, як я думала тоді. Ось настав момент застілля, мої друзі і колеги сиділи і обговорювали різні теми, я ніяково жартувала, що чоловік готував і накривав сам, тому не встиг змінити одяг. Те що я побачила далі шокувало мене і відняло дар мови. Мій благовірний вийшов в наряді по одній речі з семиденних комплектів. Сівши поруч зі мною я тихо шепнула йому лише одне слово "садист". Чоловік підірвався і жбурнув піджак, на підлогу прокричавши, що це полетів понеділок. Слідом жбурнув краватку "а це вівторок" — кричав він. Продовжуючи знімати річ за річчю, дістався до спідньої білизни, так мені соромно ніколи не було. Стягнувши труси чоловік забрав всі документи і в чому мати народила вийшов з дому.
В голові все не вкладалося як, пройшовши багато випробувань стільки років, людина могла настільки принизити. Він мене знищив і, не пояснивши свого вчинку, пішов мовчки. Я залишилася одна біля розбитого корита зі своїми думками наодинці…
