Поділимося думкою однієї жінки, яка поїхала з чоловіком на постійне місце проживання в Америку. Дама досі, через кілька років перебування в іншій країні, знаходиться в якійсь прострації від тамтешніх чоловіків, інформує Ukr.Media.
Що ж її так дивує?
Їй завжди здавалося, що балаканина щодо калорій, фітнесу, побачень і готування — це жіноча прерогатива, чоловікам це нецікаво. Нічого подібного! Саме тут, в Америці, чоловіки збожеволіли на правильному харчуванні, стурбовані питаннями фігури і калорійності, та ще вчать інших, як правильно готувати.
Кар'єра для них, звичайно, на першому місці, але про зовнішність вони не забувають, постійно приводять себе в порядок, прибирають в будинку і намагаються влаштовувати романтичні побачення з такими ж вечерями. Тренажерний зал для них — святе, адже саме там висока ймовірність показати себе у всій красі і познайомитися з дівчиною.
Якщо дівчина є, спортзал не скасовується, навпаки, відвідування його потроюються, а то раптом дама серця кине його, не дочекавшись заповітного кільця в шампанському.
Ті, кому не пощастило, і їх все-таки кинули, не сумують, вважаючи, що, мабуть, вони погано старалися, значить, треба натиснути і ще щось в собі та поліпшити.
Яскравим прикладом для неї стало заміжжя однієї з колег. Наречена — яскравий приклад всіх немислимих недоліків, які тільки можуть бути у жінки. Вона лінива, товста, абсолютно не доглядає ні за обличчям, ні за фігурою, вічно якась невмита і непричесана, всім незадоволена. Як вона заміж взагалі вийшла? Питання про приготування нормальної їжі для чоловіка її взагалі не чіпає, йому, мабуть, вистачає простого бутерброда. Який там суп, про що ви.
Вона навіть і не морочиться питаннями про це, навіщо? Адже для цього є чоловік, з яким вони помінялися ролями, він готує, а дружина роздумує про те, піти їй сьогодні додому або відправитися з подружками в бар, повеселитися від душі.
А в офісі повнісінько молодих мужиків, спантеличених питаннями калорійності, щоб, не приведи боже, не упустити ту саму, єдину, яка оцінить його струнку фігуру.
Зрозуміло, що і тут всякого непотребу вистачає, яке і одружується, і п'є безпробудно. Так само як і в нашій славній країні багато хороших чоловіків На свого чоловіка гріх скаржитися, але ось думкою своєю поділитися хочеться.
Наші чоловіки в загальній масі приблизно такі: ледачі, грубуваті, частіше недоглянуті, що лежать на дивані. А ось дружину хочуть симпатичну, щоб заздрість у друзів і колег викликала, добре заробляла, смачно готувала і була винахідливою в ліжку, але не дуже вимогливою — як чоловік захоче, так і буде.
Дітьми буде займатися тільки вона, їх кількість чоловіком регулюється і дозується, а до процесу виховання чоловік підключиться лише тоді, коли вважатиме за потрібне. Зате в його владі піти наліво, не запитавши дозволу, без зобов'язань і виправдань перед будь-якою зі сторін.
А якщо піти наліво не вдається, починається тужлива пісня: бідний я нещасний, грошей немає, тому зі мною ніхто не спить і мене не хоче. Пожалійте мене! Ну, будь ласка!
А такі, з дозволу сказати, "чоловіки" взагалі на себе в дзеркало дивилися? Коли це було в останній раз? Коли їжу самі готували, прибирали, та й взагалі знають, як це робити? Вміють за жінкою доглядати, або вважають, що вона сама повинна на шию їм кинутися, заміж попроситися? На кой таким взагалі діти, якщо вони поняття не мають про контрацепцію, вважаючи, що це жіночі "заморочки"? Нехай жінка сама про себе подбає, це її проблеми.
Грошей немає, мабуть, розуму теж не вистачає. Адже його за гроші купують, напевно. А як самим заробити, чоловікам в голову чомусь не приходить.
Зате тут, в Америці, чоловіки мало не живуть в спортзалі, мучачи себе голодом і катуючи тренуваннями, чекаючи дива у вигляді дівчини, яка зійде до бідного мученика. Ось тоді він і відчує себе гідним і щасливим. А потім за дружиною ще бігатиме і благатиме її про дорогоцінну увагу.
Найдивніше і незвичне для нашої жінки, це те, що тут чоловіки слова поганого про дам не скажуть. Можливо, тому що так виховані, або закон не дозволяє, бояться переслідування, або просто совість. Зате наші чоловіки завжди готові пройтися "гарячим" словом по скурвленій жіночій натурі.
Ось така вона, різниця між нашими і американськими чоловіками, це навіть не різниця, а перекіс. Начебто однієї статі, а такі розбіжності в поглядах і ставленні! Звичайно, думка суб'єктивна, але частка правди в неї точно є.
Тож що робити? Треба, мабуть, синів нормальними і вихованими людьми ростити, тоді і дочкам буде легше вибрати найдостойнішого з кращих. А інакше ніяк не вийде.
