Кожен, хто принижує себе, сам знижує свої шанси на успіх. Боротьба проти несправедливості з боку інших важлива, але що, якщо противником є сама людина? Принижуючи свої досягнення, людина капітулює ще до початку боротьби. Програти у чесній боротьбі — це одне, але зазнати поразки, не намагаючись — це зовсім інше, інформує Ukr.Media.
Ставлення людини до себе й своєї праці визначає, як до неї ставитимуться інші: якщо вона принижує себе, інші повторюватимуть її поведінку, якщо вона поводиться гідно, рамки ставлення до неї будуть більш поважними.
Легенда про старого мешканця пустелі чудово ілюструє це.
Старий Окам, який жив у пустелі, десять років намагався вирити озеро, щоб забезпечити водою себе та мешканців навколишніх територій. На десятий рік йому це вдалося — земля почала поглинати воду, і на місці ями утворилося озеро.
Люди були вдячні за це і приходили до старого за водою. Однак старий не прагнув слави та казав, що вода в його озері не найчистіша і, незважаючи на десять років праці, не вважає свою роботу чимось значним: "Тільки Бог дозволив мені досягти цього!".
Люди почали ставитися до озера так, як він сам цього хотів: одного разу бідняк, замість того щоб напитися, почав мити в ньому ноги — його прикладу послідували інші. Незабаром озеро перетворилося на брудну купель, і хоча старому було дуже боляче спостерігати за тим, що відбувається з його працею, він не міг нічого зробити — люди ставилися до його праці так, як він сам їх наказав.
Цінувати себе, свою працю та власні досягнення — означає підтримувати здорову самооцінку та викликати повагу в інших. Нехай кожен з нас пам'ятає про це, вибираючи слова, якими описує свої зусилля та життя.
