Протягом усього життя нас переслідують різні тривоги. Чи здам я іспит? Чи зробить він мені пропозицію? Чи зможемо ми купити ту квартиру?.. І так далі, інформує Ukr.Media.
У моменті все здається глобальним, катастрофічним, і тільки через багато років ми розуміємо, що турбувалися даремно. Люди похилого віку, які переступили позначку в 80 років, розповіли, про що шкодують найбільше.
Що про мене думають люди?
Джекі Стрікер з Рочестера в підлітковому віці прислухалася до думки оточуючих і турбувалася, якщо раптом хтось був від неї не в захваті. З роками вона зрозуміла, що не завжди можна вплинути на думку оточуючих. Та й часто це не має сенсу.
"Іноді ти не подобаєшся людям і нічого не можеш із цим вдіяти. Вони самі навіть не знають чому, тому я не турбуюся про це".
Занепокоєння про те, що ще не сталося
80-річний музикант зі США Кенні Венс, своєю чергою, вважає, що не потрібно витрачати сили і нерви на переживання про можливі наслідки тієї чи іншої ситуації.
"Якщо ви думаєте про результат ще до того, як не досягли його, це всього лише плоди вашої уяви, ніяк не пов'язані з реальністю".
Думки про пенсію
87-річна Рут Снайдерман-Воркс зізналася, що її дуже турбувало, скільки вільного часу в неї буде після виходу на пенсію. Вона та її чоловік уже понад 20 років не працюють, але при цьому ведуть активний спосіб життя і підтримують соціальні зв'язки. Усі занепокоєння з цього приводу виявилися марними.
"Отже, ми більше не турбуємося про свій час. Цей наш найбільший страх зник".
Чи добре я виглядаю?
"Я дуже турбувалася про свою зовнішність років до 40-50". — розповіла HuffPost 91-річна Наомі Голдріч із Каліфорнії. "Чи красиво я одягнена? Чи добре виглядаю? Я була дуже високою і дуже худою".
Уже в міру дорослішання Ґолдріч зрозуміла, що зовнішній вигляд насправді не такий уже й важливий.
