"Семирічні цикли життя людини": Життя кожного з нас підпорядковується певним законам, які ми не в змозі скасувати

Ми можемо вірити в це чи ні, вперто вважати себе та свою долю унікальними та неповторними, але правда така, що життя кожного з нас підпорядковується певним законам, які ми не в змозі скасувати. І один з них говорить, що від народження і до самої нашої смерті воно розвивається семирічними циклами, інформує Ukr.Media.

Наше життя розвивається семирічними циклами. Кожен з них завершується кризою, що веде до наступного етапу. Криза може бути на зовнішньому плані — коли ми втрачаємо здоров'я, стосунки, роботу, дохід тощо, або на внутрішньому — коли при видимому зовні добробуту, в душі у нас повний розлад. А нерідко вони йдуть разом, і тоді ми спостерігаємо, як наше життя буквально розвалюється на шматки, і не знаємо, чим себе підтримати...

Чотири семирічні цикли утворюють квадрат. Це надзвичайно важливий життєвий етап, після якого можна перейти на наступний рівень або натиснути на повтор, і тоді сценарій буде відтворюватися знову і знову.

Перший квадрат

Від 0 до 7 років: Тут дуже сильний зв'язок з матір'ю. Її запах, її молоко, її голос, тепло, поцілунки є для нас першими відчуттями в житті. Відбувається горизонтальне пізнання світу, формування почуттів. Період, як правило, закінчується вилупленням із захисного кокона материнської любові і відкриттям решти світу, який бачиться нам більш-менш холодним.

7 — 14 років: На цьому етапі сильний зв'язок з батьком. Тут іде вертикальне пізнання світу, формування особистості. Батько для дитини розширює захисний сімейний кокон і стає новим союзником у відкритті світу, беззаперечним авторитетом і орієнтиром. Матір була любима, батько має бути обожнюваним.

14 — 21 рік: Криза підліткового віку, бунт проти суспільства. Акцент — на пізнанні матерії, формуванні інтелекту. З'являється бажання змінити світ і зруйнувати існуючі структури. Підліток прагне до незалежності і нападає на сімейний кокон, а потім і на суспільство в цілому. Його манить все, що проти правил, — гучна музика, втеча з дому, зв'язок з маргінальними групами, анархія і заперечення загальноприйнятих цінностей. Період завершується виходом із сімейного кокона.

21 — 28 років: Вступ у суспільство, стабілізація після бунту. Зазнавши невдачі з руйнуванням світу, людина в нього інтегрується, але при цьому хоче бути кращою, ніж її предки. Тому шукає більш перспективну роботу і цікавіше місце життя, ніж у батьків, намагається побудувати більш гармонійну сім'ю, ніж у них. Тут відбувається вибір партнера і створення сім'ї. Йде формування власного кокона.

З цього моменту людина виконала свою місію на цьому етапі і покінчила з першим захисним коконом.

Другий квадрат

28 — 35 років: Створення осередку. Після одруження, придбання житла і облаштування будинку з'являються діти. Цінності акумулюються всередині кокона. Але якщо 4 перших цикли не були пройдені успішно, осередок на цьому етапі руйнується. Якщо стосунки з матір'ю не були прожиті належним чином, вона буде дошкуляти своїй невістці, якщо з батьком — він почне втручатися в справи молодої пари. Якщо не був пройдений бунт проти суспільства, є ризик конфліктів на роботі і проблем з нею.

35 років — той вік, в якому погано визрілий кокон часто вибухає. Тоді відбуваються розлучення, звільнення, депресія, психосоматичні хвороби.

35 — 42 роки: Все починається з нуля. Після кризи людина, збагачена попереднім досвідом і помилками, реконструює другий кокон. На цьому етапі потрібно переглянути ставлення до матері, батька, сім'ї, зрілості. Це період, коли у розлучених людей з'являються нові партнери і вільні стосунки. Таким чином вони намагаються отримати те, що хотіли б, але вже не від шлюбу, а від протилежної статі.

Стосунки з суспільством також переглядаються. Відтепер роботу вибирають не з точки зору безпеки (тобто стабільності і гарантій), а за тим, наскільки вона цікава і дозволяє жити в балансі робочого і особистого.

Після руйнування першого кокона людина завжди прагне якомога швидше створити другий. Біжить у новий шлюб, нову роботу, нові стосунки.

При цьому важливо:

• Якщо позбавлення від шкідливих установок пройшло благополучно, людина повинна бути здатна відновити не схожий, а покращений кокон.
• Якщо вона не зрозуміла минулих помилок, вона відновить точно таку ж оболонку і прийде до точно таких же поразок. Це те, що називається «бігати по колу». З цього часу усі цикли стануть лише повторенням одних і тих же помилок…

42 — 49 років: Завоювання суспільства. Як тільки другий, покращений кокон відновлений, людина може пізнати повноту життя в сім'ї, роботі, власному розвитку. Ця перемога призводить до двох нових типів поведінки.

• Якщо людині важливі ознаки матеріального благополуччя — більше грошей, комфорту, дітей, коханок або коханців, влади, — вона невпинно збільшує і збагачує свій новий покращений кокон.
• Якщо людина вирушає на завоювання нових територій, а саме духовних, то починається істинне творення її особистості. За логікою, цей період повинен закінчитися кризою самосвідомості, екзистенційним питанням: чому я тут, навіщо я живу, що я повинен зробити, щоб життя набуло сенсу, крім матеріальних благ?

49 — 56 років: Духовна революція. Якщо людині вдалося створити або відтворити свій кокон і реалізуватися в сім'ї та на роботі, вона, природно, відчуває бажання знайти мудрість. Відтепер починається остання пригода — духовна революція.

Пошуки духовності, якщо вони ведуться чесно, не впадаючи в легкість групівщини або готових запозичених ідей, ніколи не будуть закінчені. Вони займуть все життя, що залишилося.

Далі розвиток продовжується по спіралі. Кожні 7 років людина піднімається на один виток і знову проходить через ті ж питання: стосунки з матір'ю і батьком, ставлення до соціуму (в т.ч. бунт проти нього) і до своєї сім'ї.

Деякі люди навмисно (але несвідомо, звичайно) зазнають краху в сімейних стосунках або на роботі, щоб бути змушеними почати всі цикли заново. Таким чином вони намагаються уникнути або відсунути той момент, коли їм доведеться перейти до духовної фази, оскільки вони бояться зіткнутися з собою віч-на-віч.