Відомий вислів із фільму говорить: "Той, хто не має машини, мріє її купити, а той, хто її має — хоче продати". Якщо цю фразу трохи змінити, вона буде цілком справедлива і для приватних будинків. Адже власник невеликої квартири потайки мріє про просторий будинок, а господар величезного котеджу хотів би поміняти своє житло на скромніше, інформує Ukr.Media.
Чому ця проблема актуальна й сьогодні? Один з читачів спробував пояснити ситуацію.
Передісторія
Площа мого першого будинку становила 60 кв. м, проте вся наша родина чудово в ньому розміщувалася. У нас двоє дітей і з часом ми почали думати про те, що вони виростуть, захочуть завести сім'ї, а отже, знадобиться додаткова житлова площа. Тому ми вирішили збудувати новий будинок, у якому вистачило б місця для всіх членів родини.
Один знайомий, пов'язаний з будівництвом, порекомендував проєкт двоповерхового котеджу з цегли. Просторий будинок площею 200 кв.м. відповідав усім нашим вимогам. Якщо підійти до справи ґрунтовно, розраховуючи свої реальні фінансові можливості, то протягом 5-7 років можна було звести будинок "під ключ". Однак щось пішло не так...
Тонкощі будівництва
Будівельні роботи розтягнулися на 10 років. Фінансові кризи, втрата роботи, підвищення цін на будматеріали — все це вплинуло на терміни закінчення будівництва, збільшивши їх майже вдвічі.
Це дуже велика сума. Наша родина відмовилася від поїздок на море, за кордон, відпустки проводили на будівництві. Саме туди вкладалися всі кошти й сили, весь вільний час. Багато чого доводилося переробляти, за недобросовісними робітниками потрібен був постійний контроль. Проте зрештою будинок було збудовано!
Більша частина котеджу пустує
Як не дивно, але будинок, у який було вкладено стільки сил і коштів, виявився не потрібним і зараз стоїть напівпорожній.
Як з'ясувалося, така велика площа нам зовсім ні до чого. Діти вже виросли, здобули освіту і роз'їхалися. Дочка переїхала до чоловіка, а син знайшов у столиці перспективну роботу і тепер, швидше за все, залишиться там. Ми з дружиною залишилися вдвох, а нам такі хороми не потрібні.
Ми живемо на першому поверсі котеджу, користуємося лише кухнею, вітальнею, однією спальнею та санвузлом. Ще одна спальня стала своєрідною гардеробною, можна сказати, ми її використовуємо як комору. Там постійний безлад.
Другий поверх пустує. Ми там іноді миємо підлогу, витираємо пил. Найчастіше приміщення другого поверху використовуються для розміщення врожаю, розкладання на просушування трав і нарізаних фруктів. Можна було цілком обійтися і без другого поверху!
Великий будинок для маленької родини — проблеми та недоліки
Основних проблем дві — це меблі та ремонт. Після закінчення будівництва у нас не виявилося грошей на хороший ремонт і ми зробили "тимчасовий" — пофарбували стелі, постелили лінолеум, а на стіни наклеїли шпалери. Але кажуть, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове — з цим ремонтом ми живемо досі.
Він напружує і діє на нерви, хочеться все зробити по вищому розряду, але будівництво забрало всі наші сили і гроші.
Тепер кілька слів про меблі. Ми змогли повністю обставити тільки перший поверх. Меблі намагалися купувати нові, але на дорогі грошей не було. Брали тільки те, що було "по грошах", тому якогось єдиного стилю не вийшло, будинок великий, але в ньому не вистачає затишку, він якийсь необжитий.
А на другому поверсі у нас меблі найрізноманітніші, переважно ті, які віддавали безкоштовно. Ми не так давно розрахувалися з кредитами, взятими на будівництво.
Опалення — ще одна нагальна проблема. Ми встановили котел, але він виявився дуже неекономним. При цьому другий поверх теж треба протоплювати!
Моя думка
Моя думка, винесена з власних прорахунків і помилок: для нормального життя родини, що складається з 4 осіб, вистачить будинку площею не більше 120 кв. м. Цього достатньо, щоб усі члени родини почувалися комфортно і не стиснено.
Великий котедж вимагає постійних фінансових вливань, він підходить тільки тим, у кого стабільно високий дохід. Хороший дизайнерський ремонт, якісні меблі, дорогі люстри — це обов'язкові складові заміського будинку.
Було гладко на папері...
Звичайно, коли ми планували свій будинок, то були корисні задумки — зробити сауну і міні-спортзал, зимовий сад і затишну альтанку. Однак мрії так і залишилися мріями. Причина банальна — не вистачило грошей.
Тому, перш ніж не оглядаючись кидатися втілювати свої мрії в життя, треба тверезо прикинути свої фінансові можливості.
Висновок
Ми вирішили продати будинок, однак покупців поки немає. Люди приходять і йдуть, наша пропозиція їм не цікава. Тому порада — не варто зводити хороми, краще сто разів подумати над проєктом, прикинути всі плюси і мінуси. В іншому випадку може трапитися така ж сумна історія, як у нас!
